Балцем

Балцем, Балаклійський цементний завод — підприємство цементної промисловості у місті Балаклія.

Будівництво розпочалося 1959 року, проведено на північно-західній околиці міста. 29 липня 1963 року в місті Балаклії Харківської області завершено будівництво першої черги цементного заводу. Цементний завод побудували за проектом, розробленим інститутом «Південдіпроцемент» міста Харкова.

У 1963—1969 роках на заводі ввели в експлуатацію чотири технологічні лінії з випуску цементу річною потужністю 3 мільйони тонн.

1968 року завершилися роботи по запуску потужностей з виробництва шиферу, азбоцементних труб, дещо пізніше керамзиту.

1972 року закінчено будівництво другої черги виробництва. Потужність підприємства при збільшенні потужностей склала 4 мільйони тонн цементу на рік. Того ж року усі виробництва об'єднані у Балаклійський цементно-шиферний комбінат ім. 50-річчя СРСР. Введено у використання обертові печі 5*185 м, лінія з найпотужнішою на той час обертовою піччю 7×230 м, шість машин для листоформування, дві трубні машини, ще роторні комплекси та високопродуктивні (як на той час) сировинні млини.

Сировинною і паливною базою заводу є Шебелинське газоконденсатне родовище, теж Балаклійський район. Сировинною базою для цементного виробництва заводу служить Шебелинське родовище крейди і глини, розташоване за 9 кілометрів від підприємства.

На 1976 загальна потужність комбінату становила 3,6 мільйона тонн цементу, 200 мільйонів умовних плиток шиферу, близько 2000 умовних кілометрів азбестоцементних труб.

З часом роботи на заводі нагромадилося багато проблем — забруднення довкілля, необхідність заміни застарілого обладнання; складною є екологічна обстановка в місцях, що прилягають до підприємства.

1987 року постановою РМ УРСР внесений до переліку підприємств, що потребують реконструкції, розширення і будівництва в 1988-95 роках.

У вересні 1990 увійшов до складу Українського державного концерну по виробництву цементу і азбестоцементних виробів (Укрцемент).

1996 року відбулося роздрібнення на ВАТ «Балцем» і ТОВ «Балаклійський шиферний комбінат».

У 2009—2010 роках деякий час виробництво було припинене через фінансово-економічну кризу. Станом на 2010 рік на підприємстві працювало 370 людей, заплановано того року випустити 65 мільйонів умовних плиток, також виробляє стяжки цементні та стяжки цементно-піщані.

2023 рік. В наслідок бойових дій на території Харківської області спричинених вторгненням Росії в Україну завод зазнав руйнувань. Відновлювати це підприємство зараз економічно невигідно. Виробництво цементу там проходило за «мокрою технологією», яка потребує великого споживання газу. Хоча цемент, що випускається, і був якісним, але його виробництво — дуже енергоємне. Можна перейти на іншу технологію виробництва, але це складно та не швидко. Можливо, згодом керівництво цемзаводу розробить алгоритм дій щодо розвитку чи збереження підприємства.^[1]

• Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Місто Балаклія
• УРЕ [Архівовано 8 червня 2014 у Wayback Machine.]
• Статус-кво [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Постанова РМ УРСР [Архівовано 22 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Про створення