Балтизми

Балти́зми — слова, запозичені з латиської, литовської мов. Наприклад: клуня, жлукто, ятір.

За територією походження поділяються на західні та східні.^[1]

Українсько-балтійські мовні контакти розвивалися як безпосередньо, так і (більшою мірою) опосередковано, тобто за посередництвом третіх мов, найчастіше білоруської. Найглибший шар ономастичних балтизмів простежується в гідронімії. Основна територія поширення апелятивних балтизмів — Полісся. Найдавнішим з апелятивних балтизмів, яких вдалося датувати, є слово —«ятір» (до X сторіччя).

Староукраїнські пам'ятки зберегли релікти зниклих західнобалтійських мов: етноніми («бортинъ» — «бортове») та похідні від них ойконіми (села Прусси, Ятвяги), а в сучасних професійних говірках на Волині існували прусські слова («гейтка» — «хліб», «рик» — «селянин» тощо).^[2]

У сучасних та історичних говірках української мови зустрічається ряд балтизмів:

• «берло» — «зерно, не очищене від полови»,
• «бонда» — «велика біла хлібина»,
• «гребест» — «лата»,
• «жлукто» — «посудина для зоління»,
• «кирза» («дирса») — «стоколос»,
• «клуня» — «господарська будівля»,
• «компа» / «кумп(и)» — «окіст»,
• «кудра» — «ставок», «острівець лісу»,
• «ловж» — «купа хмизу»,
• «паршук» — «порося»,
• «рекеша» — «нехлюй»,
• «свірон» — «комора»,
• «скарач» — «рушник з останнього шматка полотна, витканого на кінцях ниток основи»,
• «скирда» («стирта») — «великий стіг сіна чи соломи»,
• «шклюд» («склют») — «тесло»,
• «шула» — «стовп» тощо.

Переважно ці слова стосуються сільського господарства чи будівництва.

В українських пам'ятках відомі слова «бакшта» — «башта», «дойлидъ» — «будівничий», «примны» — «сіни», а також назви податків «дякло» та «мезлева», як і назва службових осіб — «рыкунья».^[2]

1. ↑ Балтизми // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — С. 21. — ISBN 966-06-0177-8.
2. ↑ ^{а б} Українсько-балтійські мовні контакти. Українська мова. Енциклопедія. litopys.org.ua. Процитовано 29 червня 2026.

• Балтизми // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — С. 21. — ISBN 966-06-0177-8.