Балка Мілова

Балка Милова
Балка Милова
47°02′48″ пн. ш. 33°39′13″ сх. д. / 47.046667° пн. ш. 33.653611° сх. д.
Витік	на південно-західній стороні від села Качкарівка
• координати	47°05′17″ пн. ш. 33°40′17″ сх. д. / 47.08806° пн. ш. 33.67139° сх. д.
Гирло	Дніпро
• координати	47°02′48″ пн. ш. 33°39′13″ сх. д. / 47.04667° пн. ш. 33.65361° сх. д.
Басейн	Дніпра
Країни:	Україна; Херсонська область
Довжина	~6,83 км

Балка Милова (рос. Б. Меловая;^[1] Б. Терноватая^[2]) — балка (річка) в Україні у Бериславському районі Херсонської області. Права притока Дніпра (басейн Дніпра).

Опис

Довжина річки приблизно 6,83 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,55 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,36^[3].

Розташування

Бере початок на південно-західній стороні від села Качкарівка. Тече переважно на південний захід і схід понад селом Милове і на північній стороні від села Республіканець впадає у Дніпро.

Цікаві факти

Біля села Милове річки перетинає автошлях Т 0403^[3] (автомобільний шлях територіального значення у Дніпропетровській та Херсонській областях. Пролягає територією Апостолівського, Нововоронцовського та Бериславського районів через Мар'янське — Нововоронцовку — Берислав).
Неподалік від річки на південній стороні розташований Національний природний парк Кам'янська Січ^[3].
У минулому столітті верхів'я річки зневоднене, а у пригирловій частині існувало декілька водяних млинів^[2].

Примітки

↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIX, лист: 12. Показаны территории: Таврической губернии, Херсонской губернии. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
↑ ^а ^б Генеральний штаб // Велика Лепетиха // СРСР. УРСР Херсонська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. [Архівовано 2020-07-05 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в www.google.com.ua/maps/@47.0869617,33.6348006,14.25z?hl=uk. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.

Джерела

Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 365

[Военно-топографическая_карта_Российской_Империи_1846-1863_гг._(издавалась_до_1919_г.),_созданная_под_руководством_Ф.Ф._Шуберта_и_П.А._Тучкова._Масштаб:_3_версты_на_дюйм._Ряд:_XXIX,_лист:_12._Показаны_территории:_Таврической_губернии,_Херсонской_губернии-1] Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIX, лист: 12. Показаны территории: Таврической губернии, Херсонской губернии. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.

[Генеральний_штаб_//_Велика_Лепетиха_//_СРСР._УРСР_Херсонська_область_//_Система_координат_1942_р.-2] а ^б Генеральний штаб // Велика Лепетиха // СРСР. УРСР Херсонська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. [Архівовано 2020-07-05 у Wayback Machine.]

[www.google.com.ua/maps/@47.0869617,33.6348006,14.25z?hl=uk-3] а ^б ^в www.google.com.ua/maps/@47.0869617,33.6348006,14.25z?hl=uk. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.

[1]

[2]

[3]