YaChudo

Віктор Балаге

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Віктор Балаге
кат. Víctor Balaguer i Cirera Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився11 грудня 1824
Барселона, Іспанія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 січня 1901 (76 років)
Мадрид, Іспанія[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іспанія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник
політик
Alma materБарселонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовкаталанська[4], іспанська[4] і окситанська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоролівська академія іспанської мови і Іспанська королівська академія історії Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокромантизм і Renaixençad Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusLas calles de Barcelonad Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаSenator for Life of Spaind[6], president of the Provincial Deputation of Barcelonad[7], Member of the Congress during Sexenio Democráticod[8], overseas ministerd[9][10], Minister of Development of Spaind[11][12], overseas ministerd[13], депутат іспанських кортесів часів Реставраціїd[8], overseas ministerd, president of the State Councild[14][15], President of the Court of Auditorsd[16][17], Member of the Real Academia de la Historiad[18], Member of the Royal Spanish Academyd[19] і 'majoral' of the Félibriged Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяProgressive Partyd і Ліберальна партіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Mestre en Gai Saberd (1861)

Chronicler of the City of Barcelonad (1853)

Бюст Віктора Балаге у парку Парк-да-ла-Сьютаделя, Барселона

Ві́ктор Балаге́ (кат. Víctor Balaguer; 11 грудня 1824, Барселона — 14 січня 1901, Мадрид) — каталонський та іспанський політик і письменник.

Життєпис

Народився у Барселоні 11 грудня 1824 року, отримав освіту в університеті рідного міста.

Його перший драматичний твір «Пепін горбатий» (ісп. Pepín el jorobado) був поставлений у театрі, коли Віктору Балаге було лише чотирнадцять років. У дев'ятнадцять років його було відзначено після постановки другої п'єси «Дон Енріке великодушний» (ісп. Don Enrique el Dadivoso).

З 1843 до 1868 рік Віктор Балаге був керівником Ліберальної партії в Барселоні, і як власник та редактор часопису «Ал-Кунсальє» (кат. El Conseller) багато зробив для зростання почуття патріотизму каталонців.

У 1857 р. Віктор Балаге написав свій перший вірш каталанською мовою, який присвятив Св. Діві Монсарратській. З того часу Віктор Балаге використовував творчий псевдонім «Трубадур з Монсаррату» (кат. Lo Trovador de Montserrat). У 1859 р. він допоміг відновити літературний конкурс «Квіткові ігри».

Віктор Балаге є одним з визначних істориків Каталонії — у 1860 р. іспанською мовою ним був написаний перший том «Історії Каталонії та Арагонського королівства» (ісп. Historia de Cataluña y de la Corona de Aragón), другий том вийшов друком у 1886 р.

Віктор Балаге певний час мешкав у Мадриді, де професійно займався політикою. У 1867 р. він виїхав на еміграцію до Провансу, у Францію, де познайомився з Фрідеріком Містралем, брав участь у русі фелібрів (літературний рух на підтримку відродження окситанської літератури та культури) і навіть обійняв посаду віце-президента в організації фелібрів.

Після висилки королеви Ізабелли II Іспанської, Віктор Балаге повернувся до Іспанії, став депутатом іспанського парламенту від міста Манреза, а у 1871–1872 р.р. був призначений спочатку міністром колоній іспанського уряду, а потім міністром фінансів. Пізніше обіймав посади віце-президента конгресу, згодом був сенатором.

Помер у Мадриді 14 січня 1901 р.

Творча спадщина

П'єси іспанською мовою

  • Pepín el Jorobado o el hijo de Carlomagno (1838 р.)
  • Enrique el Dadivoso (1847 р.)
  • Juan de Padilla (1848 р.)
  • Vifredo el Velloso (1849 р.)

Студії та есеї іспанською мовою

Поезії та п'єси каталанською мовою

  • Los trobadors moderns (1859 р.)
  • Lo trobador de Montserrat (1861 р.)
  • Esperances i records (1866 р.)
  • Don Joan de Serrallonga (1868 р.)
  • Los Pirineus (1893 р.)

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119377756 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Manuel Ossorio y Bernard Balaguer (Víctor) // Ensayo de un catálogo de periodistas españoles del siglo XIX — 1 — Madrid: 1903. — P. 34.
  3. ↑ https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Jouveau R. Histoire du Félibrige — Aix-en-Provence: 1984. — Vol. 1. — P. 197. — 334 с. — ISBN 2-906837-03-2
  6. ↑ http://www.senado.es/web/conocersenado/senadohistoria/senado18341923/senadores/fichasenador/index.html?id1=280
  7. ↑ https://www.diba.cat/es/web/ladiputacio/presidentes
  8. ↑ а б https://www.congreso.es/es/historico-diputados?p_p_id=historicodiputados&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&_historicodiputados_mvcRenderCommandName=mostrarDetalle&_historicodiputados_nume=28049
  9. ↑ https://www.boe.es/gazeta/dias/1871/10/07/pdfs/GMD-1871-280.pdf
  10. ↑ https://www.boe.es/gazeta/dias/1871/12/22/pdfs/GMD-1871-356.pdf
  11. ↑ https://www.boe.es/gazeta/dias/1872/05/28/pdfs/GMD-1872-149.pdf
  12. ↑ https://www.boe.es/gazeta/dias/1872/06/15/pdfs/GMD-1872-167.pdf
  13. ↑ https://www.boe.es/gazeta/dias/1874/05/13/pdfs/GMD-1874-133.pdf
  14. ↑ https://www.boe.es/gazeta/dias/1884/01/25/pdfs/GMD-1884-25.pdf
  15. ↑ https://www.boe.es/diario_gazeta/comun/pdf.php?p=1883/10/20/pdfs/GMD-1883-293.pdf
  16. ↑ https://www.boe.es/datos/pdfs/BOE//1874/178/A00817-00817.pdf
  17. ↑ https://www.boe.es/datos/pdfs/BOE//1875/027/A00221-00221.pdf
  18. ↑ https://www.rah.es/relacion-historica-de-medallas/
  19. ↑ https://www.rae.es/academico/victor-balaguer

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).