Баворов

Місто
Баворов Bavorov
Прапор Герб
Координати 49°07′19″ пн. ш. 14°04′44″ сх. д. / 49.121931975598° пн. ш. 14.078943841876° сх. д.
Країна	Чехія
Регіон	Південночеський край
Район	Страконіце
Муніципалітет	Водняни
Межує з	Dubd, Hájekd, Vodňanyd, Krašloviced, Strunkovice nad Blanicíd, Krajníčkod, Stožiced, Truskoviced, Budyněd, Bílskod, Chelčiced, Skočiced
Внутрішній поділ	Blaniced[1], Čichticed[1], Sviněticed[1], Tourovd[1], Útěšovd[1], Bavorovd
Староста	Мирослав Фенц
Дата заснування	1228
Перша згадка	1315
Площа	35,409119 км²[2]
Висота над рівнем моря	446  м
Водойма	Bílský potokd, Bavorovský potokd
Офіційна мова	чеська
Населення	1640 чоловік (2024)
Національний склад	чехи
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+1
Поштовий індекс	387 73
Автомобільний код	ST
GeoNames	3079632
OSM	r438811  ·R
Код LAU (NUTS)	CZ550809
Офіційний сайт	bavorov.cz
Баворов Баворов (Чехія)
Баворов у Вікісховищі

Баворов (чес. Bavorov) — місто у Чехії, розташоване в північно-західній частині Південночеського краю; округ Страконіце - на березі річки Бланіце.

Поселення Баворов, ймовірно, виникло задовго до заснування Баворівського замку у 1290 звіковським бургграфом Бавором III зі Страконіц, який жив тут до своєї смерті в 1318.

Перша згадка про поселення відноситься до 1228. Рід Баворів володів панством до 1351, після чого його придбали пани з Рожмберка, сини Петра I з Рожмберка . У 1355 Рожмберки з дозволу короля Карела I спорудили на заході від Баворівського замку на пагорбі Малошин новий замок Гельфенбурк, куди і перемістився адміністративний центр панства, після чого старий замок швидко занепав. Баворівське панство стало частиною панства Гельфенбурзького.

При Рожмберках Баворов отримав привілеї, схожі до привілеїв королівських міст. У 1359 Рожмберки побудували в Баворові лікарню на сім місць і школу для семи учнів. У 1381 Баворову надали право мати свою сургучну печатку, а жителям міста були гарантовані широкі цивільні права і свободи, як і містянам Пісека. В обмін на це Баворов повинен був виплачувати Рожмберкам таку ж данину, як і Пісек. Крім того, Рожмберки подарували Баворову свій герб — червену п'ятипелюсткову троянду на срібному геральдичному щиті — який є гербом міста донині. У 1360—1384 в місті був споруджений новий парафіяльний костел, при якому влаштована бібліотека.

Після смерті Ольдржіха I з Рожмберка в 1390 його син і єдиний спадкоємець Їндржіх III втратив інтерес до Гельфенбурзького панства і Баворова, обравши своєю резиденцією інше місце. Міські привілеї він підтвердив, але нових не надав. Під час гуситських воєн грамоти з міськими привілеями для збереження від ворогів і вогню були замуровані в стіну. Проте їх повністю знищила вологість. У 1474 представники міського самоврядування звернулися до владаржа Їндржіха V з Рожмберка із проханням знову письмово оформити і підписати привілеї міста, що і було зроблено. Міському суду при цьому було даровано додаткове право виносити смертні вироки.

У 1475—1503 Гельфенбурзьке панство мало інших власників (Яна зі Швамберка, панів з Ченова), які також підтверджували права міста Баворова, проте згодом панство повернулося у володіння Рожмберків. У 1552 владарж Вілем з Рожмберка домігся від короля права для Баворова проводити два щорічні великі ярмарки (в дні Святих Лаврентія і Мартіна) і щотижневі хлібні ярмарки. Крім того, місто отримало право ставити свою печатку на червоному сургучі. У тому ж році Вілем з Рожмберка заснував в Баворові цех шевців.

У 1593 владарж Петро Вок з Рожмберка продав Гельфенбурзьке панство за 20 000 коп празьких грошів Прахатіцькій громаді, яка в 1607 підтвердила і розширила міські привілеї Баворова. Місто отримало право варити в панській пивоварні ячмінне і пшеничне пиво. Після битви на Білій горі в 1620 всі прахатіцькі володіння, включаючи Гельфенбурзьке панство, були конфісковані й увійшли до складу королівського домену. Всі міські привілеї були скасовані. Наступного року панство подароване князю Еггенбергу. Для Баворова настали важкі часи: війна, пожежі, епідемії, примусові роботи.

Місто повернуло собі свої привілеї лише в 1675. Еггенберги додатково надали Баворову право проводити щорічні ярмарки в день святого Георгія і в день Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. У 1717 всі володіння Еггенбергів перейшли у спадок князівському роду Шварценбергів. 7 серпня 1747 королева Марія-Терезія підписала документ, що підтверджував привілеї Баворова. Це ж було зроблено королями Йосипом II (1 782 ) і Францом I (1793).

Після революційних подій 1848—1849 міські привілеї Баворова були скасовані, а саме місто перейшло в підпорядкування місту Водняни, що суттєво зменшило його значення. Окрім цього в місті трапилася велика пожежа, яка знищила 14 будинків, серед яких була школа і княжий двір. У 1850 Баворов включений до складу Пісецького краю, а в 1853 отримав офіційний статус міста. 9 вересня 1867 ще одна пожежа знищила в Баворові 31 будинок і пошкодила костел.

Після Другої світової війни в 1945 році місто було звільнене армією США. У післявоєнний період в Баворове був організований єдиний сільськогосподарський кооператив (чес. Jednotné zemědělské družstvo, JZD), пробурені свердловини питної води та організована її доставка. У 1965—1972 побудований міський басейн. У 70—80-х роках в Баворові велося інтенсивне житлове будівництво, були споруджені сушарка картоплі, пожежна частина, будинок культури. У 1983 відбулося об'єднання JZD Баворов з JZD Хельчице, внаслідок чого виник JZD «Мир» Хельчице.

У 1991 Баворов був прийнятий у чеський Союз міст і муніципалітетів, а в 2000 відповідно до рішення Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки був офіційно закріплений міський статус Баворова.

• Парафіяльний костел Вознесіння Діви Марії
• Історичний центр міста
• Пам'ятка природи «Баворовська странь»
• Руїни замку Гельфенбурк

• Баворов
• Бланіце
• Чихтіце
• Свінетіце
• Тоуров
• Утєшов

• Баворовський замок на www.castles.cz [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Історія Баворова на офіційному сайті [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Баворов [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]