Гракх Бабеф

Гракх Бабеф
фр. Gracchus Babeuf
Народився	23 листопада 1760[1][2][…]  Сен-Кантен[5]
Помер	27 травня 1797[1][2][…] (36 років)  Вандом  ·обезголовлення
Країна	Франція
Діяльність	письменник, архівіст, політик, журналіст, революціонер
Галузь	філософія
Знання мов	французька[1]
Партія	Змова рівнихd
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Marie-Anne Babeufd[6]
Діти	Émile Babeufd, Camille Babeufd і Caïus Babeufd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Гракх Бабе́ф (фр. Gracchus Babeuf; псевдонім Ноеля Франсуа; 23 листопада 1760 — 27 травня 1797) — керівник руху «рівних» у Франції, один з попередників наукового комунізму.

Народився у бідній, багатодітній сім'ї колишнього солдата, який став службовцем. З дитинства зазнав тяжкої виснажливої фізичної праці на будівництві Пікардійського каналу, потім отримав місце переписувача та учня у нотаріуса. У 21 рік (1781) отримав самостійну практику февдиста-архівіста (юриста, спеціаліста з сеньйоріального права), розробив нову систему складання сеньйоріальних описів. У 1782 році одружився з служницею Марі-Анн Лангле (1757 — після 1840) і переїхав у Руа, де прожив до 1792 року.

Бабеф був активним учасником Великої французької революції. В друкованих органах «Захисник свободи преси» і «Народний трибун» Бабеф різко критикував реакційний уряд, що став при владі після перевороту 9 термідора.

Після виходу з тюрми, куди його кинули 1795, Бабеф, разом з Філіппо Буонарроті і Дарте, 1796 створив «Товариство рівних», яке прагнуло шляхом повстання скинути Директорію і встановити новий суспільний лад. Змова була розкрита, Бабеф і Дарте — гільйотиновані.

Бабеф і його соратники (бабувісти), додержуючись ідей утопічного соціалізму, мали на меті продовжити революцію, поки вона не набере «плебейського» характеру і не принесе «рівність, свободу і щастя для всіх», тобто були прихильниками соціальної революції в інтересах трудящих і створення своєрідного комуністичного суспільства.

Програма Бабефа мала риси загального аскетизму і дрібнобуржуазної зрівняльності. Бабувісти мали нечітке уявлення про класи та класову боротьбу і збиралися захопити владу силою вузької змовницької організації. Карл Маркс і Фрідріх Енгельс високо оцінювали діяльність Бабефа, а його твори відносили до тієї літератури, яка відображала вимоги пролетаріату.

1. Correspondance de Babeuf avec l'Academie d'Arras (1785—1788). — P. 1961.
2. Pages choisies de Babeuf recueillies… par. М. Dommanget. — P. 1935.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• А. Кудряченко. Бабьоф Ґракх // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 45-46. — ISBN 978-966-611-818-2.

• Н. С. Прозорова. Бабеф [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 669 с. — ISBN 966-7492-01-X.