YaChudo

Ацетилдигітоксин

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Ацетилдигітоксин
Систематична назва (IUPAC)
[(2R,3R,4S,6S)-3-Hydroxy-6-[(2R,4S,6S)-4-hydroxy-6-[(2R,3S,4S,6R)-4-hydroxy-6-[ [(5R,8R,9S,10S,13R,14S,17R')-14-hydroxy-10,13-dimethyl-17-(5-oxo-2H-furan-3-yl)-1,2,3,4,5,6,7,8,9,11,12,15,16,17-tetradecahydrocyclopenta[a]phenanthren-3-yl]oxy]-2-methyloxan-3-yl]oxy-2-methyloxan-3-yl]oxy-2-methyloxan-4-yl] acetate
Ідентифікатори
Номер CAS 1111-39-3
Код ATC C01AA01
PubChem 68949
DrugBank DB00511
Хімічні дані
Формула C43H66O14 
Мол. маса 806,987 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Шляхи введення в/в, перорально

Ацетилдигітоксин — природний препарат, який відноситься до групи серцевих глікозидів, який міститься в листі наперстянки шерстистої.[1][2][3] За хімічною будовою він є ацетильним похідним дигітоксину. Як і інші серцеві глікозиди ацетилдигітоксин має позитивний інотропний ефект, спричинений гальмівним ефектом на деякі типи мембрани кардіоміоцитів. Унаслідок застосування препарату покращується скоротлива здатність міокарду, а також збільшується ударний та хвилинний об'єм скорочень серця, стабілізується розміри серця, знижується його потреба в кисні. Препарат також покращує роботу нирок та збільшує діурез.[4] Ацетилдигітоксин застосовується як внутрішньовенно, так і перорально. Препарат застосовується при застійній серцевій недостатності та при тахісистолічній формі миготливої аритмії.[2]

Примітки

  1. ↑ Gisvold O (серпень 1972). Acetyldigoxin and acetyldigitoxin from digitalis lanata. Journal of Pharmaceutical Sciences. 61 (8): 1320—1321. doi:10.1002/jps.2600610835. PMID 5050388. (англ.)
  2. ↑ а б Наперстянка шерстиста
  3. ↑ СЕРЦЕВІ ГЛІКОЗИДИ
  4. ↑ Кардіоглікозиди-лекція

Література

  • Фармакопея України / Держ. п–во ―Науково–експертний фармакопейний центр‖. – 1–е вид., 3 допов. – Х. : Держ. п–во ―Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів‖, 2009. – 280 с.
  • Державна Фармакопея України / Держ. п–во ―Науково–експертний фармакопейний центр‖. – 1–е вид., 2 допов. – Х. : Держ. п–во ―Науково–експертний фармакопейний центр‖, 2008. – 620 с.
  • Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 4. – Харків: «Державне підприємство Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2011. — 540 с.
  • Державний формуляр лікарських засобів / МОЗ України, Державний фармакологічний центр ; за ред. В.Т.Чумака. – К.: Моріон, 2009. – вип..1. – 1160с.
  • Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині. – К.:б.в., 2004. – 476 с.
  • Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / За ред. проф. В.М. Ковальова. – Харків: Прапор, вид-во НФАУ, 2000.-704 с.
  • Ластухін Ю.О. Хімія природних органічних сполук: Навч. посібник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005. – 560с.
  • Лекарственное растительное сырье. Фармакогнозия: учебное пособие / под ред. Г.П.Яковлева и К.Ф.Блиновой. – СПб.: СпецЛит, 2004. – 765 с.
  • Лекарственное сырье растительного и животного происхождения. Фармакогнозия: учебное пособие / под ред. Г.П.Яковлева. – СПб.: СпецЛит, 2006. – 845 с.
  • Лікарські рослини / Лихочвор В.В., Борисюк В.С., Дубковецький С.В. та ін. – Львів: Українські технології, 2003. – 265с.
  • Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник / За ред. А.М.Гродзінського. - Київ: вид. Українська енциклопедія, 1992.- 544с.
  • Машковский М.Д. Лекарственные средства. – 15-е изд., перераб. и доп. – М.: ООО «Издательство Новая Волна», 2005. – 1200 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).