YaChudo

Ахіл Татій

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Ахіл Татій
НародивсяII століття[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Александрія, Римська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПомерIII століття[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьантична література[4], Стародавній світ[4] і давньогрецька література[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіII століття[4] — III століття[4]
Magnum opusLeucippe and Clitophond[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Ахіл Татій або Ахіл Тацій (грец. Ἀχιλλεὺς Τάτιος) (середина — кінець II століття) — давньогрецький письменник часів Римської імперії, автор роману «Левкіппа та Клітофонт» — одного з 5-ти відомих давньогрецьких романів про кохання.

Життєпис і творчість

Про життя Ахіла Татія майже нічого невідомо, окрім того, що він жив і працював (писав) у місті Александрія Єгипетська. Прославився, насамперед, своїм романом «Левкіппа та Клітофонт», який складається з 8 книг. Дослідниця Беркова Є. А. у своєму огляді «Греческий любовный роман. Харитон. Ксенофонт Эфесский. Ахилл Татий» вважає, що роман було написано наприкінці ІІ століття, але перед 194 роком н.е.[6]

Головна тема роману — любов між молодятами, що зазнають випробувань, стикаючись з розбійниками, подорожуючи по світу. Події відбуваються і в Александрії, завдяки чому ми маємо опис міста у ІІ столітті н. е.[7] Твір цінний своїми описами природи і творів мистецтв, своїми софістичними міркуваннями про любов, але має невдалу зав'язку (неймовірність подій) і недостатній розвиток сюжету. Стиль рясніє риторичними персонажами, які досить схожі між собою. Перше видання цього роману з'явилося в 1601 році.[6][8]

Два Ахіла Татія

Деякий час вважалося, що Ахіл Татій жив у IV ст. і, окрім письменницької діяльності, займався також і наукою. Ця плутанина виникла завдяки помилковому ототожненню двох різних людей з однаковим ім'ям у візантійському словнику Суда (Х ст.), якій містить наступну статтю:[9]

Ахіл Статій (Ἀχιλλεὺς Στάτιος) з Олександрії, автор історії про Левкіппу і Клітофонта та інших любовних історій в восьми книгах. Зрештою, він став християнином і єпископом. Він є автором творів «Про сферу» (Περὶ σφαίρας), «Про етимологію» (Περὶ ἐτυμολογίας), «Історична суміш» (Ἱστορίαν σύμμικτον), в якій згадуються багато великих і чудових людей. Його стиль у всіх цих творах близький стилю любовних історій.

З перерахованих творів зберігся текст астрономічного трактату «Про сферу», але визначити, чи дійсно тракт і роман належать одному автору, дуже складно, оскільки важко виявити подібні стильові риси між любовним романом і твором з астрономії.[6]

З іншого боку, у романі неможливо знайти жодних натяків на християнські ідеї і це викликає великий сумнів, що він міг бути християнином і єпископом.[10] Тому, можна припустити, що письменник Татій і вчений Татій — це дві різні людини.

Джерела

  • J. N. O'Sullivan, A Lexicon to Achilles Tatius, Berlin-New York (De Gruyter) 1980 (англ.)
  • Del Corno, Dario; Letteratura greca (1988) (італ.)

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118500392 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 11. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. ↑ Ахилл Таций // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIа. — С. 533–534.
  4. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б в Е. А. Беркова. Античный роман. - М., 1969. - С. 32-74. Греческий любовный роман. Харитон. Ксенофонт Эфесский. Ахилл Татий. philology.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  7. ↑ Великий шелковый путь. Полная история. Онлайн библиотека LoveRead.ec (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  8. ↑ Ахіл Татій. Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/) (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  9. ↑ Флібуста. Ахіл Статій. Флібуста — незалежний бібліотечний ресурс (flibusta.site) (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  10. ↑ Ахіл Статій. livelib.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).