Ахіл'я Баї

Ахіл'я Баї
Народилася	31 травня 1725 с. Чаунді
Померла	13 серпня 1795 (70 років) Індор
Діяльність	політична діячка, суверен
Титул	магарані
Посада	Maharaja of Indored
Термін	1767—1795
Попередник	Мале Рао
Наступник	Тукоджі Рао I
Конфесія	індуїзм
Рід	Скіндії
Батько	Манкоджі Скінде
У шлюбі з	Ханде Рао Холкар
Діти	1 син
Медіафайли у Вікісховищі

Ахіл'я Баї (*अहिल्याबाई, 31 травня 1725 —13 серпня 1795) — магарані, правителька князівства Індор у 1767–1795 роках. Період її правління — це час розбудови столиці (з невеликого села на процвітаюче й красиве місто), економічного та культурного підйому.

Походила з роду Скіндіїв. Донька Манкоджі Скінде, старости села. За наполяганням батька отримала початкову освіту. У 8-річному віці стала нареченою Ханде Рао Холкара, сина магараджі Малхар Рао I. У 1733 році восьмирічною офіційно вступила в шлюб. Ще за життя користувалася повагою свекра.

У 1754 році загинув її чоловік при облозі Кумбхера. Після цього Ахіл'я Баї стає найближчою радницею Малхар Рао Холкара.

У 1766 році, після смерті останнього, стає регенткою при своєму синові Мале Рао. У 1767 році після його наглої смерті офіційно сходить на трон. Її військовим заступником (субшедаром) став названий син Малхар Рао I — Тукоджі Рао, якого також було оголошено спадкоємцем трону.

Невдовзі Ахіл'я Баї стикнулася із заколотом девана (першого міністра) Ґангадхар Рао, якого підтримав Раґханатх Рао (стрийко пешви Мадхав Рао I). Обидва війська підійшли до річки Шипра. В цей час на допомогу Ахіл'я Баї прислали війська Дамаджі Рао Гайквад, магараджа Вадодари, та Махаджі Скіндія, магараджа Гваліору. Це змусило Раґханатх Рао і Ґангадхар Рао відступити. Невдовзі перший замирився з пешвою, який не схвалив такі дії стрийка, а Ґангадхар Рао перебував під домашнім арештом, перш ніж його повернули на колишню посаду.

У політиці Ахіл'я Баї намагалася підтримувати дружні стосунки з урядом пешви, іншими маратхськими родинами. При цьому закликала спільними зусилля протидіяти зовнішньому ворогові, перш за все британцям. 1774 року укладає союз з Наною Фарнавісем, головою адміністрації пешви Мадхава Рао II. Під час першої англо-маратхської війни підтримала останнього, надіславши війська під орудою субгедара Тукоджі Рао.

За цим зберігала союзи з Вадодаром, Гваліором і Нагпуром. У 1787—1789 роках зуміла організувати оборону володінь від нападів військ Марварського і Джайпурського князівств. З початку 1790-х років відбувається погіршення відносин з Гваліором за вплив на раджпутські князівства. 1793 року військо Індауру ззанало поразки.

Ахіл'я Баї зуміла замирити годнів та бгілів, що до тривалий час чинили напади на володіння Холкарів. Тим було надано пусті горбисті землі та право на невелике мито на крам, що перевозився через їх території.

Піклувалася про збереження внутрішнього миру у державі. Період її правління у князівстві Індор — це час розбудови столиці (з невеликого села на процвітаюче й красиве місто), на іншому боці річки Нармада звела власну резиденцію Махешварі (з часом перетворилася на окреме місто); економічного та культурного підйому (підтримувала різні храми, проводилися роботи із забезпечення чистою та якісною водою, проводилися дороги, створювалися умови для торговців, споруджувалися численні індуїстські храми, засновано текстильні мануфактури). Впроваджувалися помірні податки, демонструвала повагу до сільських громад. Розвивається промисловість, особливо текстильна. Значні кошти приділялися також підвищенню оборони: зводилися фортеці та укріплення.

У сфері культури фінансувала різні свята, музичні, художні, літературні змагання. Споруджувалися водойми, колодязі та будинки відпочинку від Гімалаїв до центрів релігійного паломництва на півдні Індостану. Відомими поетами її двору були Моропант, Анантапханді, Крішналі Рам. Ремісники, скульптори та художники отримували зарплату та почесті в її резиденції.

• Keay, John (2001). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0