YaChudo

Афтиталіт

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Афтиталіт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураAtt[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаK₃Na(SO₄)₂ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8VI/A.07[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 107.AC.35 Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 828.2.2.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніятригональна сингонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїдітригональна-скаленоедричнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групаspace group P-3m1d[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина2751,2 кілограм на кубічний метр[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьсолі (давньогрецька мова)[7],
постійністьd (давньогрецька мова)[7]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьВезувій[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Афтиталіт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Афтиталіт[9] (попередня назва — Глазерит[10]) — мінерал, сульфат калію і натрію.

Загальний опис

Хімічний склад:

1. За Є.Лазаренко: K3Na[SO4]2;

2. За К. Фреєм: (K, Na)3Na (SO4)2. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Кристали від тонко- до товстотаблитчастих з різко вираженим тригональним обрисом. Утворює також спотворені ромбічні форми, листуваті агрегати, кірочки. Густина 2,63-2,66. Твердість 2,5-3,5. Колір білий, інколи синюватий або зеленуватий. Блиск скляний. Крихкий. Зустрічається в соляних відкладах, а також як продукт вулканічної ексгаляції в лавах Везувію. Рідкісний.

  • Твердий розчин високотемпературних форм сульфатів натрію і калію.

Різновиди

Розрізняють:

  • ґлазерит амоніїстий (відміна ґлазериту, яка містить до 7 % (NH4)2О);
  • ґлазерит мідний (відміна ґлазериту, яка містить до 2 % CuO).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
  4. ↑ mineralienatlas.de
  5. ↑ (unspecified title) — doi:10.1107/S0567740880004852
  6. ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
  7. ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
  8. ↑ Smithson J. On a saline substance from Mount Vesuvius // The Philosophical Transactions of the Royal Society — London: Royal Society of London, 1813. — P. 256–262. — ISSN 0261-0523; 2053-9223
  9. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 36. — ISBN 978-966-360-463-3.
  10. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 99. — ISBN 978-966-360-463-3.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).