Атомний остов

А́томний о́стов — атом без валентних електронів. Всі електрони в атомному остові є внутрішніми і знаходяться на замкнених електронних оболонках. Дане поняття широко застосовується в хімії, оскільки хімічні властивості визначаються майже виключно взаємодією між валентними електронами та остовами атомів, тож властивостями внутрішніх електронів часто можна знехтувати.
Зокрема, в напівемпіричних квантовохімічних методах (наприклад, MNDO, AM1, PM3, INDO тощо) властивості атомного остову описуються однією математичною функцією замість окремих функцій для ядра та всіх внутрішніх електронів.
Історія
Для гелію, аргону та їх аналогів слід визнати понад звичайні групи — хімічно діючіх елементів — нульову групу інертних — у хімічному сенсі — елементів. Тепер вони стали всім доступними газами, без хімічних властивостей притягуватися один до одного, чи до інших атомів, коли відстані малі, але все ж таки володіють вагомістю, тобто підкоряються законам того механічного тяжіння на відстанях , яке позбавлене слідів специфічно хімічного тяжіння.— Менделєєв Д. І «Спроба хімічного розуміння світового ефіру» (1905)[2]
Посилання
- Atomic core — Biology Online [Архівовано 29 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- ↑ Kucherov, Olexandr; Mudryk, Andrey (2023). Picoscopy Discoveries of the Binary Atomic Structure. Applied Functional Materials AFM. 3 (2): 1—7.
- ↑ Менделеев Д. И. Попытка химического понимания мирового эфира. СПб., 1905
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).