YaChudo

Астрея

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Астрея
дав.-гр. Ἀστραῖα Редагувати інформацію у Вікіданих
Божество вдавньогрецька міфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЗевс[1][2] або Астрей Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиФеміда[1][2] або Еос Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Астре́я (грец. ᾿Αστραία) — дочка Зевса й Феміди (варіант: Астрея й Еос), богиня справедливості, яка в золоту добу правила світом. Коли зіпсувалися людські звичаї у бронзову добу, Астрея повернулася на небо (Iuvenal. VI 14 — 20) і там перетворилася на сузір'я Діви (Ovid Met. I 149 — 150).

Сальватор Роза: Астрея прощається з пастухами

Міфологія

Астрея і її мати були уособленням справедливості, хоча Астрея також була уособленням невинності і чистоти. Вона тісно пов'язана з грецькою богинею правди і справедливої відплати Діке. Богиня жила на Землі, але потім покинула її, оскільки в неї була відраза від людської жадібності.

Астрея була останньою з безсмертних, що жили з людьми у Бронзову добу (третю добу, після Золотої і Срібної). За словами Овідія, Астрея залишила землю наприкінці Залізної доби. Рятуючись від людства, вона піднялася на небеса, щоб стати сузір'ям Діви. Її терези правосуддя перетворилися на сузір'я Терезів, розташоване поруч.

Мистецтво

У мистецтві зображалася з терезами в руках та з вінком із зірок. Образ Астреї згадується у творах Івана Котляревського[3] та Миколи Зерова[4].

Під час європейського Ренесансу, Астрея стала асоціюватися із загальним духом оновлення культури, що відбувався в цей час, особливо в Англії, де вона порівнювалася з фігурою королеви Єлизавети

У переносному значенні Астрея — щаслива пора.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Astraea // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 2. — P. 794.
  2. ↑ а б Астрея // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 366.
  3. ↑ Котляревський Іван (10 травня 2024). Енеїда. Процитовано 10 травня 2024.
  4. ↑ Зеров Микола (10 травня 2024). Діва. Процитовано 10 травня 2024.

Література


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).