YaChudo

Ас (село)

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.

село Ас
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Перекопський район
Рада Ішунська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01140170020029545 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Пролетарка 
Основні дані
Населення 222
Поштовий індекс 96002
Телефонний код +380 6565
Географічні дані
Географічні координати 45°59′6″ пн. ш. 33°50′27″ сх. д. / 45.98500° пн. ш. 33.84083° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96025, Автономна Республіка Крим, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Горького,1
Карта
Ас. Карта розташування: Україна
Ас
Ас
Ас. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ас
Ас
Мапа
Мапа

CMNS: Ас у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ас (значення).

Ас (крим. As, з 1948 по 2023 рік — Пролета́рка) — село Перекопського району Автономної Республіки Крим. Розташоване на заході району.

Опис

Село розташоване в центрі району, у Степовому Криму, на західному березі озера Ас (Красне); висота центра села над рівнем моря — 2 м. Найближче село — Танкове за 3,5 км на південь.

Відстань до районного центру Яни Капу — близько 7 км (автошляхом), там же розташована найближча залізнична станція — Яни Капу на лінії Джанкой — Армянськ. Ас має автобусне сполучення з районним центром і сусідніми населеними пунктами. Транспортне сполучення здійснюється регіональною автодорогою С-0-10708.

За даними сільради на 2009 рік, воно займало площу 57,1 гектара, де у 90 дворах мешкала 191 людина. У селі діють сільський клуб та фельдшерсько-акушерський пункт.

Назва

18 травня 1948 року, указом Президії Верховної Ради РРФСР Ас перейменували на Пролетарку.[1]

За однією з версій, назва походить від іранського народу аси (алани), що увійшли до складу різних тюркських народів, наприклад, рід ас є у ногайців.

У 2015 році село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати[2] відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[3].

12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України Пролетарці було повернено назву Ас.[4] Ця постанова «набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України»[5]. Постанова набрала чинности у 2023 році.[6]

Історія

Село існувало ще за часів Кримського ханства, у документах вперше згадується в «Камеральному Описі Криму…» 1784 року.[7] В останній період існування Кримського ханства Ас входив до Кирп Баул кадилику Перекопського каймакамства. Після анексії Кримського ханства Російською імперією у квітні 1783 року поселення приписали до Перекопського повіту.

За «Відомістю про всі поселення Перекопського повіту…» від 21 жовтня 1805 року, у селі Ас налічувалося 24 двори та 161 кримський татарин. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Аз позначене з 22 дворами. Після волосної реформи 1829 року Ас, згідно з «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», передали до складу Ішуньської волості. На картах 1836 та 1842 років у селі зафіксовано 52 двори.

У 1860-х роках село залишилося у складі Ішуньської волості. Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік», село Ас спорожніло внаслідок масового вимушеного переселення кримських татар до Османської імперії у 1860–1864 роках, спричиненого тиском російської адміністрації після Кримської війни 1853–1856 років, і тривалий час залишалося в руїнах. Згодом порожнє поселення почали заселяти переселенці з російських губерній: у «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» Ас (або 2-й соляний квартал) позначено як казенне російське село на 5 дворів із 23 жителями біля соляного озера Керлеут.[8] За дослідженнями професора А. М. Козловського початку 1860-х років, колодязі в селі були неглибокі (від 6 до 12 м), проте більшість із них мали солонувату воду[40]. На трьохверстовій карті Шуберта (1865–1876 рр.) на місці села позначено кілька будівель та мечеть. У «Пам'ятній книжці Таврійської губернії 1889 року» в селі Ас зафіксовано 5 дворів і 27 жителів.

Після земської реформи 1890 року Ас віднесли до Воїнської волості. Згідно з «Пам'ятною книжкою… на 1892 рік», в Асі, який складав Асське сільське товариство, проживало 8 осіб без власних домогосподарств.[9] У книжці за 1900 рік село вже не згадується. За Статистичним довідником 1915 року, на хуторі Ас (Соломахи) Воїнської волості налічувалося 3 двори з російським населенням (26 приписних жителів та 3 сторонніх). У господарстві тримали 8 коней та 3 голови дрібної худоби.[10]

Після встановлення більшовицької окупації Криму волосну систему скасували, Перекопський повіт перейменували на Джанкойський із центром в Ішуньському районі, куди увійшло й село. Згодом, унаслідок чергових адміністративних реорганізацій 1923 року, село опинилося безпосередньо у складі Джанкойського району. За даними Всесоюзного перепису 1926 року, на хуторі Ас (або Красне Озеро) Ішуньської сільради Джанкойського району налічувалося 9 селянських дворів та 34 жителі (з них 32 українці, 1 кримський татарин та 1 грек).[11] У 1930 році село повернули до відновленого Ішуньського району, а згодом включили до новоствореного Красноперекопського району. На 1939 рік у селі мешкала 271 особа, а на карті 1941 року позначено 46 дворів.[12]

Указом Президії Верховної Ради РСФСР від 18 травня 1948 року село Ас перейменували на Пролетарку. За даними перепису 1989 року, в селі проживали 198 осіб.

У лютому-березні 2014 року село було тимчасово окуповане Російською Федерацією. 12 травня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову про відновлення історичної назви села — Ас — у межах декомунізації (набула чинності 7 вересня 2023 року).

З 2023 року у складі Перекопського району.[13][14]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 148 осіб, з яких 75 чоловіків та 73 жінки[15].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 221 особа[16].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[17]:

Мова Відсоток
українська 82,43 %
російська 15,77 %
кримськотатарська 0,45 %
інші 1,35 %

Примітки

  1. ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 30 травня 2024.
  2. ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  3. ↑ Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... | від 09.04.2015 № 317-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 24 травня 2016.
  4. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 20 травня 2016.
  5. ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Ав... | від 12.05.2016 № 1352-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 20 травня 2016.
  6. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 30 травня 2024.
  7. ↑ ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 30 травня 2024.
  8. ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 41 : Таврическая губерния. - 1865. elib.shpl.ru. Процитовано 3 листопада 2026.
  9. ↑ Календарь и памятная книжка Таврической губернии... ... на 1892 год – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. vivaldi.nlr.ru. Процитовано 3 листопада 2026.
  10. ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Андриевский, Ф. Н. Статистический справочник Таврической губернии. [Статистический очерк Таврической губернии со списком населенных пунктов по уездам]. - Симферополь, 1915. elib.shpl.ru. Процитовано 3 листопада 2026.
  11. ↑ управление, Крымское центральное статистическое, Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года (PDF), процитовано 3 листопада 2026
  12. ↑ Подробная карта РККА северного Крыма - Это Место. etomesto.com (рос.). Процитовано 3 листопада 2026.
  13. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  14. ↑ Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
  15. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  16. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  17. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.


Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).