YaChudo

Асука (реслерка)

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Асука
Асука на Реслманії XL у 2024 році
Ім'я при народженніУраї Канако
яп. 浦井 佳奈子
Народження26 вересня 1981 (45 років) [1]
Осака, Японія[1]
Громадянство Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняМолодший коледж Осацького університету мистецтв[1]
Вебсайтkana.cm Редагувати інформацію у Вікіданих
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові іменаАсука[2]
Кана[1]
Кана-хіме[3]
Принцеса Кана[4]
Жінка-рамен[5]
Скалл Ріпер Кана[6]
Томое Ґодзен[7]
Заявлений зріст160 см[8]
Заявлена вага62 кг[8]
ЗвідкиОсака, Японія[2]
ТренериІсікава Юкі[9]
Дебют16 червня 2004[1]
YouTube
Канал
Роки активності2019 — дотепер
ЖанрВідеоігри, кулінарія, подорожі, відеоблоги
Підписників643 тис.[10]
(24 жовтня 2026)
Усього переглядів71,7 млн
(24 жовтня 2026)
Кількість відео344
(24 жовтня 2026)
Моваяпонська, англійська


Срібна кнопка YouTube, якою нагороджують за досягнення каналом відмітки у 100 000 (сто тисяч) підписників або більше. 100 000 підписників 2020[11]
Оновлено 24 жовтня 2026
Автограф

Ураї Канако (яп. 浦井 佳奈子, うらい かなこ; нар. 26 вересня 1981, Осака, Японія) — японська професійна реслерка, відома під ринговим ім'ям Асука (яп. アスカ). Із 2015 року вона працює у WWE, де належить до бренду Raw; після травня 2026 року взяла перерву у виступах, однак залишилася на контракті з компанією.[12][13]

Почала кар'єру у 2004 році в японському промоушені AtoZ під ім'ям Кана (яп. 華名).[1] До переходу у WWE виступала в NEO Japan Ladies Pro-Wrestling, Pro Wrestling Wave, Smash, Wrestling New Classic, JWP Joshi Puroresu, Reina Joshi Puroresu та американському Shimmer Women Athletes. Здобула низку японських індивідуальних і командних титулів, зокрема чемпіонство JWP у відкритій ваговій категорії та титули Smash Diva і Reina серед жінок.[14]

У WWE стала чемпіонкою NXT серед жінок, перемогла в першому жіночому матчі Royal Rumble у 2018, виграла жіночий матч Money in the Bank у 2020[15] і матч Матч Elimination Chamber у 2023.[16] Також тричі володіла чемпіонством Raw/WWE серед жінок, один раз — чемпіонством SmackDown серед жінок і п'ять разів — командним чемпіонством WWE серед жінок.[2] Вона стала третьою жіночою чемпіонкою Потрійної корони та другою володаркою жіночого Великого шлему WWE.[17]

Ранні роки

Ураї народилася 26 вересня 1981 року в Осаці. У дитинстві захоплювалася манґою та відеоіграми, а реслінгом зацікавилася в старших класах після перегляду телевізійних виступів японського реслера Муто Кейдзі. Згодом почала дивитися й жіночий реслінг. Після школи, попри бажання розпочати спортивну кар'єру, вступила до мистецького коледжу та працювала графічною дизайнеркою.[1]

На початку 2000-х Ураї вирішила зайнятися реслінгом і почала тренуватися в промоушені Arsion. За її спогадами, вона зіткнулася із суворою ієрархією та виснажливими побутовими обов'язками, які покладали на молодших за стажем реслерок (кохаїв).[1] Серед наставників Ураї був Ісікава Юкі, а пізніше на її стиль також вплинув Тадзірі.[9]

Кар'єра в реслінгу

Японські промоушени (2004—2010)

16 червня 2004 року Ураї дебютувала під ринговим ім'ям Кана в матчі проти Леони на шоу AtoZ. Перший етап її кар'єри завершився 19 березня 2006 року: через хронічний нефрит вона припинила виступи та повернулася до роботи в дизайні. 22 вересня 2007 року відновила кар'єру на шоу SUN у матчі проти Такахасі Нанае, після чого виступала незалежною реслеркою в різних японських організаціях.[1]

У NEO Japan Ladies Pro-Wrestling Кана приєдналася до угруповання Passion Red. 10 жовтня 2009 року разом із Такахасі Нанае вона перемогла Мацумото Хіройо та Іноуе Кьоко й здобула командне чемпіонство NEO — свій перший титул у професійному реслінгу. Команда втратила пояси 31 грудня того ж року, а на початку 2010 року Кана залишила угруповання.[18]

Маніфест, Smash та Pro Wrestling Wave (2010—2012)

У 2010 році Кана почала виступати в промоушені Smash, заснованому Тадзірі. Однією з її головних суперниць стала Сюрі: після поразки у червневому поєдинку Кана перемогла її в матчі-реванші наступного місяця. Вона розвивала образ зухвалої негативної персонажки, яка протиставляла себе усталеним порядкам японського жіночого реслінгу.[9][19]

У серпні 2010 року журнал Weekly Pro-Wrestling опублікував «Маніфест Кани» (яп. 華名のマニフェスト), у якому реслерка критикувала низький, на її думку, рівень індивідуальності виконавиць, надмірну взаємну поблажливість та брак переконливості в матчах.[9] Текст викликав гостру реакцію в японському реслінгу й конфлікти з представницями інших промоушенів. Згодом Ураї розповідала, що не відмовилася від своєї позиції, попри негативне ставлення частини колег.[1]

У червні 2010 року Кана створила команду Triple Tails разом із сестрами Сірай — Іо та Міо. У вересні 2011 року Іо залишила його, щоб зосередитися на одиночній кар'єрі, а Кана та Міо продовжили виступати під назвою Triple Tails.S.[19] У Smash вона дійшла до фіналу турніру за новостворене чемпіонство Smash Diva й 8 вересня 2011 року перемогла Серену, ставши першою чемпіонкою. Після втрати титулу Накаґаві Томоці Кана повернула його в січні 2012 року, але вже в лютому поступилася Сюрі.[18]

Паралельно Кана виступала в Pro Wrestling Wave. 24 липня 2011 року вона перемогла Куріхару Аюмі у фіналі турніру Catch the Wave, а 30 жовтня разом із Куріхарою виграла турнір Dual Shock Wave і стала першою командною чемпіонкою Wave.[18] Згодом вдруге виграла командне чемпіонство цієї організації — у парі з Сірай Міо.[4]

Після закриття Smash Кана приєдналася до заснованого Тадзірі промоушену Wrestling New Classic (WNC). У квітні 2012 року вона взяла участь у першому шоу організації, а впродовж року виступала в сюжетному протистоянні з Макото та Сірай Міо.[18] Наприкінці 2012 року залишила WNC й повернулася до роботи в різних промоушенах.[19]

Незалежні виступи, JWP та Reina (2011—2015)

Кана з поясом чемпіонки JWP у відкритій вазі

Починаючи з 2011 року Кана регулярно виступала і в США, зокрема для жіночого промоушену Shimmer Women Athletes, а також Chikara. Серед її суперниць у Shimmer були Сара Дель Рей, Мерседес Мартінес і Луфісто. Американські виступи допомогли їй набути досвіду іншого стилю реслінгу ще до підписання контракту з WWE.[14]

У 2013 році Кана стала однією з центральних учасниць JWP Joshi Puroresu. 18 серпня вона перемогла Накадзіму Арісу й виграла чемпіонство JWP у відкритій вазі. Після двох успішних захистів 15 грудня поступилася титулом Накадзімі.[18] У цей період Кана влаштовувала власні шоу під назвою Kana Pro; зокрема, 25 лютого 2014 року на шоу KanaProMania, що проходило в «Коракуен-холі», перемогла Сатомуру Мейко.[1]

Кана у клоунському гримі під час шоу SHIMMER у 2013 році

У серпні 2014 року Кана почала працювати в Reina Joshi Puroresu не лише як реслерка, а й як учасниця творчого керівництва. У листопаді разом з Накадзімою Арісою виграла командне чемпіонство світу Reina, а 26 грудня перемогла Сюрі та стала чемпіонкою світу Reina серед жінок.[18] На початку 2015 року Кана створила угруповання «Кана-ґун» (яп. 華名軍, «Армія Кани»), до якого увійшли Макото, Ямасіта Ріна та інші реслери.[20] Згодом його перейменували на «Піеро-ґун» (яп. ピエロ軍, «Армія клоунів»), оскільки учасники почали використовувати характерний для Кани клоунський грим.[21]

У вересні 2015 року, готуючись до переходу у WWE, Кана завершила японський етап кар'єри на власному шоу в «Коракуен-холі». У заключному командному матчі 15 вересня вона виступила разом із Сідою Хікару та Сюрі проти Аріси Накадзіми, Ямасіти Ріни й Мідзунамі Рьо.[1]

WWE (2015 — дотепер)

NXT та рекордне чемпіонство (2015—2017)

8 вересня 2015 року WWE оголосила про підписання контракту з Ураї та її перехід до підготовчого бренду NXT. Раніше вона з'явилася серед глядачів шоу NXT TakeOver: Brooklyn; у WWE почала виступати під новим ринговим ім'ям Асука. Дебютувала в телевізійному ефірі NXT 23 вересня, а 7 жовтня на NXT TakeOver: Respect перемогла Дану Брук у першому матчі як реслерка WWE.[12][22]

Асука здобула титул чемпіонки NXT серед жінок, перемігши Бейлі на NXT TakeOver: Dallas

Асука швидко стала однією з провідних реслерок NXT. Після перемог над Еммою та іншими суперницями 1 квітня 2016 року на NXT TakeOver: Dallas вона здолала Бейлі прийомом Asuka Lock і завоювала чемпіонство NXT серед жінок.[23] Вона захищала титул, зокрема, проти Наї Джакс, Мікі Джеймс, Ніккі Кросс та Ембер Мун, не зазнавши жодної поразки в NXT.[24]

19 серпня 2017 року на NXT TakeOver: Brooklyn III Асука перемогла Ембер Мун, однак під час матчу зламала праву ключицю. Через травму вона відмовилася від титулу. Даний сегмент записали 24 серпня, але показали в ефірі NXT 6 вересня — саме цю дату WWE вважає офіційним кінцем титульного володіння Асуки.[24] Через різницю дат офіційна тривалість її чемпіонства збільшилася з фактичних 510 до ефірних 522 днів; цей результат залишився рекордом чемпіонства NXT серед жінок.[25]

Основний ростер і перемога на Royal Rumble (2017—2018)

Після одужання Асука поповнила основний ростер компанії, перейшовши до Raw. 22 жовтня 2017 року на шоу TLC перемогла Емму у своєму першому матчі в основі WWE, продовживши серію виступів без поразок. 19 листопада на Survivor Series Асука взяла участь у традиційному командному матчі п'ять на п'ять на вибування між реслерками Raw і SmackDown. Вона залишилася єдиною учасницею своєї команди, яку не вибили з матчу, та забезпечила перемогу Raw, вибивши трьох суперниць — Кармеллу, Таміну й Наталію.[26]

28 січня 2018 року на Royal Rumble Асука стала першою в історії WWE переможницею жіночого матчу цього формату, вийшовши на ринг під № 25.[27] Вона здобула право на чемпіонський матч на «Реслманії 34», де 8 квітня зустрілася з чемпіонкою SmackDown Шарлотт Флер. Флер перемогла больовим прийомом Figure-Eight Leglock, завершивши серію Асуки без поразок, яка охоплювала 267 перемог за два з половиною роки.[28]

Чемпіонство SmackDown і «Воїни кабукі» (2018—2020)

Після переходу до SmackDown Асука взяла участь у боротьбі за жіноче чемпіонство бренду. 16 грудня 2018 року на TLC: Tables, Ladders & Chairs вона перемогла Бекі Лінч та Шарлотт Флер у тристоронньому матчі за правилами «Столи, драбини та стільці», здобувши чемпіонство SmackDown серед жінок. Під час поєдинку втрутилася Ронда Роузі, яка скинула Лінч і Флер з драбини.[29] Асука захистила титул проти Лінч на Royal Rumble 2019 року, але 26 березня поступилася ним Флер на SmackDown.[30]

Асука та Кайрі Сейн з поясами командних чемпіонок WWE серед жінок у 2019 році

У квітні 2019 року Пейдж об'єднала Асуку з Кайрі Сейн у команду та стала їхньою менеджеркою. Невдовзі дует отримав назву «Воїни кабукі» (англ. The Kabuki Warriors). 6 жовтня на Hell in a Cell Асука та Сейн перемогли Алексу Блісс і Ніккі Кросс, здобувши командне чемпіонство WWE серед жінок. Під час матчу Асука вперше на цьому етапі кар'єри використала зелений туман для засліплення суперниці, що стало одним з елементів її образу.[31]

«Воїни кабукі» захищали чемпіонство впродовж наступних місяців, зокрема проти Шарлотт Флер та Бекі Лінч. На «Реслманії 36» у квітні 2020 року вони втратили титул у матчі проти Блісс і Кросс.[32]

Чемпіонства Raw та Великий шлем WWE (2020—2021)

10 травня 2020 року Асука перемогла в жіночому матчі Money in the Bank, який через пандемію COVID-19 відбувався в штаб-квартирі WWE.[15] Наступного дня чинна чемпіонка Raw Бекі Лінч повідомила про вагітність і пояснила, що матч за контракт Money in the Bank фактично проводили за її титул. У такий спосіб Асука вперше стала чемпіонкою Raw серед жінок і завершила збирання всіх основних жіночих титулів WWE свого часу, здобувши статус чемпіонки Великого шлема WWE.[17]

У липні Асука втратила титул після втручання Бейлі в матч проти Саші Бенкс, проте 23 серпня на SummerSlam повернула чемпіонство, перемігши Бенкс. 20 грудня на TLC: Tables, Ladders & Chairs Асука разом із Шарлотт Флер також здобула командне чемпіонство WWE серед жінок, одночасно володіючи двома титулами. Команда втратила пояси на Royal Rumble 2021.[33] 11 квітня на «Реслманії 37» Асука поступилася чемпіонством Raw Рії Ріплі.[34]

Повернення та нові чемпіонства (2022—2023)

Після перерви у виступах Асука повернулася на випуску Raw від 25 квітня 2022 року, перервавши промову Бекі Лінч і розпочавши з нею нове протистояння.[35] Восени вона об'єдналася з Алексою Блісс. 31 жовтня вони перемогли Дакоту Кай та Ійо Скай з угруповання Damage CTRL і здобули командне чемпіонство WWE серед жінок,[36] однак через п'ять днів програли титул суперницям на Crown Jewel.[37]

На Royal Rumble 2023 Асука повернулася після півторамісячної перерви, вийшовши на ринг під № 17 у новій масці та з біло-блакитним гримом у стилі зловісного клоуна. Так вона відродила елементи свого колишнього образу Кани, який використовувала під час виступів у складі «Піеро-ґун».[38] 18 лютого вона виграла жіночий матч Elimination Chamber на однойменному шоу і здобула право поборотися за титул чемпіонки Raw на «Реслманії 39».[16] На «Реслманії» Асука програла Б'янці Белер, але 27 травня на Night of Champions перемогла її в матчі-реванші та втретє стала чемпіонкою Raw серед жінок.[39]

9 червня 2023 року її титул перейменували на чемпіонство WWE серед жінок, а Асуці вручили пояс нового дизайну.[40] На SummerSlam 5 серпня вона втратила чемпіонство в тристоронньому матчі проти Б'янки Белер та Шарлотт Флер: титул здобула Белер, але того самого вечора Ійо Скай реалізувала контракт Money in the Bank і стала новою чемпіонкою.[41]

Damage CTRL та травма (2023—2025)

Асука (праворуч) у складі Damage CTRL на «Реслманії XL»

10 листопада 2023 року на SmackDown Асука зрадила своїх партнерок Б'янку Белер і Шарлотт Флер, приєднавшись до угруповання Damage CTRL, до якого вже входили Ійо Скай, Кайрі Сейн, Бейлі та Дакота Кай. Наприкінці місяця вона виступила у складі цього угруповання в матчі «Воєнні ігри» (англ. WarGames) на Survivor Series: WarGames.[42]

26 січня 2024 року Асука та Кайрі Сейн знову виграли командне чемпіонство WWE серед жінок, перемігши Кейден Картер і Катану Ченс.[43] Після кількох успішних захистів вони втратили пояси 4 травня на Backlash у матчі проти Б'янки Белер і Джейд Карґілл. На той час Асука вже виступала з травмованим коліном; після шоу вона оголосила про перерву, перенесла операцію та проходила реабілітацію.[44] Через травму не виступала понад рік.[45]

Відновлення «Воїнів кабукі» і перерва у виступах (2025—2026)

16 червня 2025 року Асука повернулася на Raw й розпочала участь у турнірі «Королева рингу». Перемігши у першому раунді Стефані Вакер, Ракель Родрігес та Айві Найл у чотиристоронньому матчі, а в півфіналі — Алексу Блісс, вона вийшла до фіналу.[46] 28 червня на Night of Champions поступилася Джейд Карґілл.[47]

У липні Асука знову об'єдналася з Кайрі Сейн. Восени «Воїни кабукі» розпочали протистояння з Рією Ріплі та Ійо Скай: після поразки Асуки від Ріплі 22 вересня вона й Сейн напали на обох суперниць.[48] 10 листопада вони перемогли Шарлотт Флер і Алексу Блісс та втретє як команда — вп'яте для Асуки особисто — завоювали командне чемпіонство WWE серед жінок.[49]

5 січня 2026 року «Воїни кабукі» втратили чемпіонство в матчі проти Рії Ріплі та Ійо Скай,[50] а 20 квітня відбувся їхній останній командний матч у WWE, в якому Асука та Сейн програли тим самим суперницям.[51] 24 квітня Сейн залишила WWE, що завершило існування команди в промоушені.[52]

9 травня на Backlash Асука зустрілася з Ійо Скай в одиночному матчі та зазнала поразки. Після завершення поєдинку реслерки обійнялися, завершивши сюжетне протистояння.[53] На наступному випуску Raw Асука попрощалася зі Скай і взяла перерву за особистими обставинами, погоджену з WWE.[54] 3 жовтня вона спростувала чутки про відхід із компанії, але на ринг відтоді не поверталася.[13]

Стиль та образ

Асука застосовує Asuka Lock на Бейлі під час титульного матчу на NXT TakeOver: Dallas

Асука відома поєднанням ударної техніки з різними больовими й задушливими прийомами. Її основний завершальний прийом — Asuka Lock, різновид захоплення шиї та руки ззаду (crossface chickenwing); також використовує hip attack і різноманітні удари ногами. На формування її техніки вплинули японський реслінг, зокрема традиції UWF, та американська манера ведення матчів.[9][23][8]

Маски, натхненні японським театром Но, стали невід'ємною частиною сценічного образу Асуки у WWE.

Однією з характерних рис її образу стали яскраве фарбоване волосся, кольоровий грим обличчя, театралізовані маски та костюми з японськими мотивами.[55] Сама Ураї пояснювала, що бере активну участь у створенні свого рингового персонажа й сама розробляє сценічне вбрання.[56] У WWE її представляють як «Імператрицю завтрашнього дня» (англ. The Empress of Tomorrow). Для образу Асуки також характерний зелений туман, яким вона засліплює суперниць у сюжетних поєдинках.[31]

Інші медіа

Ураї здобула освіту в галузі дизайну й до переходу у WWE працювала графічною дизайнеркою та авторкою матеріалів про відеоігри, зокрема співпрацювала з японським виданням Xbox Magazine. Вона виконувала дизайнерську роботу для проєктів на Nintendo DS і мобільних пристроях, а також отримувала спонсорську підтримку від Microsoft і виступала в екіпіруванні з логотипом Xbox 360. У Йокогамі вона володіла перукарським салоном Another Heaven.[14][55]

Під час виступів у Японії Ураї також працювала фотомоделлю в жанрі gravure — гламурної фотографії. Під ринговим ім'ям Кана вона випустила DVD Manifest (2011), Manifest II (2012) та Manifest Final (2015).[57][58][59] У 2012 році разом із Сірай Міо знялася для DVD Sadistic Tails, а у 2014 році випустила фотокнигу kana;gravity.[60][61]

У вересні 2019 року вона запустила YouTube-канал KanaChanTV, на якому публікує відео про ігри, кулінарію, подорожі та повсякденне життя.[62] Асука також з'являлася як ігровий персонаж у серії відеоігор WWE 2K (починаючи з WWE 2K17) та в інших іграх, пов'язаних із WWE.[63]

Титули та нагороди

Асука — рекордсменка за тривалістю окремого володіння чемпіонством NXT серед жінок
Асука з поясом чемпіонки SmackDown серед жінок у 2019 році
DDT Pro-Wrestling
  • Чемпіонство Ironman Heavymetalweight (5 разів)[18]
JWP Joshi Puroresu
  • Чемпіонство JWP у відкритій вазі (1 раз)[18]
NEO Japan Ladies Pro-Wrestling
  • Командне чемпіонство NEO (1 раз) — з Такахасі Нанае[18]
Pro Wrestling Wave
  • Командне чемпіонство Wave (2 рази) — з Куріхарою Аюмі (1) та Сірай Міо (1)[18]
  • Переможниця Catch the Wave (2011)[18]
  • Переможниця Dual Shock Wave (2011) — з Куріхарою Аюмі[18]
Reina Joshi Puroresu
  • Чемпіонство світу Reina серед жінок (1 раз)[18]
  • Командне чемпіонство світу Reina (1 раз) — з Накадзімою Арісою[18]
Smash
  • Чемпіонство Smash Diva (2 рази, перша чемпіонка)[18]
Pro Wrestling Illustrated
  • Рейтинг PWI Female 50: № 1 (2017)[64]
  • Рейтинг PWI Tag Team 50: № 9 (2020) — з Кайрі Сейн у складі «Воїнів кабукі»[65]
  • Жінка року (2017)[66]
World Wrestling Entertainment

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н 高場泉穂 (17 серпня 2020). 賛否を呼んだ「マニフェスト」／アスカインタビュー [Маніфест, який викликав суперечки: інтерв'ю з Асукою]. Nikkan Sports (яп.). Процитовано 26 жовтня 2026.
  2. ↑ а б в г д Asuka. WWE. Процитовано 26 жовтня 2026.
  3. ↑ １１月１３日試合結果. Osaka Pro Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2026.
  4. ↑ а б Kana. Wrestlingdata. Процитовано 26 жовтня 2026.
  5. ↑ Reina 3.7大阪大会 朱里＆志田vs.真琴＆山下のReinaタッグ戦、ラーメン横綱仮面＆ラーメンウーマンvs.加藤＆勘十郎. Battle News (яп.). 8 березня 2015. Процитовано 26 жовтня 2026.
  6. ↑ Urai, Kanako (4 квітня 2011). スカルリーパー嘩那. Kana Net (яп.). Ameba. Процитовано 26 жовтня 2026.
  7. ↑ 黒魔術軍の圧勝！神楽坂自決、鶴姫(志田光)敗北～波乱の結末に超満員立見札止のお客茫然～魔界錬闘会. Miruhon (яп.). 21 березня 2015. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 26 жовтня 2026.
  8. ↑ а б в Asuka. Cagematch. Процитовано 26 жовтня 2026.
  9. ↑ а б в г д 〖プロレス事件簿〗マニフェストで女子プロ回激震･･･渦中の華名と佐藤編集長が対談！　2010年 [Маніфест, що сколихнув жіночий реслінг: розмова Кани з редактором Сато]. BBM Sports (яп.). Baseball Magazine Sha. 17 січня 2021. Процитовано 26 жовтня 2026.
  10. ↑ About KanaChanTV: YouTube Channel Profile. vidIQ. Процитовано 27 жовтня 2026.
  11. ↑ Middleton, Marc (6 лютого 2020). WWE NXT Star Knocks RAW & SmackDown, NXT UK Debut And "I Quit" Match Set, Asuka's YouTube Plaque. Wrestling Inc. Процитовано 27 жовтня 2026.
  12. ↑ а б WWE Announces the Signing of Kana. WWE. 8 вересня 2015. Процитовано 26 жовтня 2026.
  13. ↑ а б Carey, Ian (3 жовтня 2026). Asuka clarifies WWE status amid departure speculation. Wrestling Observer / F4W. Процитовано 26 жовтня 2026.
  14. ↑ а б в WWE NXT: 5 things you might not know about Asuka/Kana. Wrestling Observer / F4W. 21 вересня 2015. Процитовано 26 жовтня 2026.
  15. ↑ а б в Garretson, Jordan (10 травня 2020). Asuka climbs the corporate ladder to win Money in the Bank. WWE. Процитовано 26 жовтня 2026.
  16. ↑ а б в Asuka won the right challenge Belair at WrestleMania inside Elimination Chamber. WWE. 18 лютого 2023. Процитовано 26 жовтня 2026.
  17. ↑ а б в Becky Lynch reveals she’s pregnant on Raw. WWE. 11 травня 2020. Процитовано 26 жовтня 2026.
  18. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Asuka. Online World of Wrestling. Процитовано 26 жовтня 2026.
  19. ↑ а б в Keche, Rutvik (3 липня 2025). Kana’s (WWE’s Asuka) Manifesto That Changed Everything. Pro Wrestling Stories. Процитовано 26 жовтня 2026.
  20. ↑ REINA 2.15新木場大会　朱里＆志田vs.桜花＆飯田、華名＆真琴vs.花月＆山下、宮本vs.加藤＆日向. Battle News (яп.). 16 лютого 2015. Процитовано 27 жовтня 2026.
  21. ↑ REINA女子 BATTLE FORCE’05. Weekly Pro-Wrestling (яп.). Baseball Magazine Sha. 13 червня 2015. Процитовано 27 жовтня 2026.
  22. ↑ Asuka vs. Dana Brooke. WWE. 7 жовтня 2015. Процитовано 26 жовтня 2026.
  23. ↑ а б Clapp, John (1 квітня 2016). Asuka def. NXT Women's Champion Bayley. WWE. Процитовано 26 жовтня 2026.
  24. ↑ а б Asuka relinquished the NXT Women's Championship. WWE. 6 вересня 2017. Процитовано 26 жовтня 2026.
  25. ↑ а б NXT Women's Championship: Title History. WWE. Процитовано 26 жовтня 2026.
  26. ↑ The Women of Raw and SmackDown battle for brand supremacy. WWE. 19 листопада 2017. Процитовано 27 жовтня 2026.
  27. ↑ а б Asuka won the first-ever Women's Royal Rumble Match; Ronda Rousey arrived. WWE. 28 січня 2018. Процитовано 26 жовтня 2026.
  28. ↑ SmackDown Women's Champion Charlotte Flair def. Asuka. WWE. 8 квітня 2018. Процитовано 26 жовтня 2026.
  29. ↑ Asuka def. Becky Lynch and Charlotte Flair to become the new SmackDown Women's Champion. WWE. 16 грудня 2018. Процитовано 26 жовтня 2026.
  30. ↑ Charlotte Flair def. Asuka to win the SmackDown Women's Championship. WWE. 26 березня 2019. Процитовано 26 жовтня 2026.
  31. ↑ а б The Kabuki Warriors dethrone Bliss & Cross in Hell in a Cell shocker. WWE. 6 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2026.
  32. ↑ The Kabuki Warriors vs. Alexa Bliss & Nikki Cross. WWE. 4 квітня 2020. Процитовано 26 жовтня 2026.
  33. ↑ а б WWE Women's Tag Team Championship: Title History. WWE. Процитовано 26 жовтня 2026.
  34. ↑ Rhea Ripley def. Asuka to win the Raw Women's Championship. WWE. 11 квітня 2021. Процитовано 26 жовтня 2026.
  35. ↑ Raw results: April 25, 2022. WWE. 25 квітня 2022. Процитовано 26 жовтня 2026.
  36. ↑ Raw results, Oct. 31, 2022: Alexa Bliss and Asuka dethrone Damage CTRL. WWE. 31 жовтня 2022. Процитовано 26 жовтня 2026.
  37. ↑ Damage CTRL reclaims the titles from Bliss & Asuka with help from Nikki Cross. WWE. 5 листопада 2022. Процитовано 26 жовтня 2026.
  38. ↑ Rhea Ripley won the Women's Royal Rumble Match. WWE. 28 січня 2023. Процитовано 26 жовтня 2026.
  39. ↑ Asuka def. Bianca Belair to win the Raw Women's Championship. WWE. 27 травня 2023. Процитовано 26 жовтня 2026.
  40. ↑ Miller, Gregory (9 червня 2023). Asuka presented with new WWE Women's Championship. WWE. Процитовано 26 жовтня 2026.
  41. ↑ SummerSlam 2023 Results. WWE. 5 серпня 2023. Процитовано 26 жовтня 2026.
  42. ↑ SmackDown results, Nov. 10, 2023: Asuka aligns with Damage CTRL. WWE. 10 листопада 2023. Процитовано 26 жовтня 2026.
  43. ↑ SmackDown results: Jan. 26, 2024. WWE. 26 січня 2024. Процитовано 26 жовтня 2026.
  44. ↑ Rose, Bryan (15 травня 2024). Asuka taking break from WWE to treat knee injury. Wrestling Observer / F4W. Процитовано 26 жовтня 2026.
  45. ↑ Rose, Bryan (16 червня 2024). WWE’s Asuka undergoing injury rehab following knee surgery. Wrestling Observer / F4W. Процитовано 26 жовтня 2026.
  46. ↑ 2025 King & Queen of the Ring Tournament Bracket. WWE. Процитовано 26 жовтня 2026.
  47. ↑ Complete WWE Night of Champions 2025 results. WWE. 28 червня 2025. Процитовано 26 жовтня 2026.
  48. ↑ Raw results Sept. 22, 2025: The Kabuki Warriors viciously attack IYO SKY. WWE. 22 вересня 2025. Процитовано 26 жовтня 2026.
  49. ↑ Raw results, Nov. 10, 2025: The Kabuki Warriors win the WWE Women's Tag Team Title. WWE. 10 листопада 2025. Процитовано 26 жовтня 2026.
  50. ↑ Raw results: Jan. 5, 2026. WWE. 5 січня 2026. Процитовано 26 жовтня 2026.
  51. ↑ Raw results: April 20, 2026. WWE. 20 квітня 2026. Процитовано 26 жовтня 2026.
  52. ↑ Johnson, Mike (24 квітня 2026). Surprising Name Gone From WWE. PWInsider. Процитовано 26 жовтня 2026.
  53. ↑ Complete WWE Backlash results. WWE. 9 травня 2026. Процитовано 26 жовтня 2026.
  54. ↑ Raphael, Rosanne (22 травня 2026). Asuka gives update on WWE status. Wrestling Observer / F4W. Процитовано 26 жовтня 2026.
  55. ↑ а б Popwire Speaks With… WWE Superstars Asuka & Kairi Sane (The Kabuki Warriors). Popwire. 2019. Процитовано 26 жовтня 2026.
  56. ↑ 女帝アスカの自己プロデュース力／インタビュー [Як Асука створює власний образ: інтерв'ю]. Nikkan Sports (яп.). 24 серпня 2020. Процитовано 26 жовтня 2026.
  57. ↑ 華名 / マニュフェスト. Suruga-ya (яп.). Процитовано 27 жовтня 2026.
  58. ↑ 華名 / マニュフェストII. Suruga-ya (яп.). Процитовано 27 жовтня 2026.
  59. ↑ 華名 / マニフェスト Final. Suruga-ya (яп.). Процитовано 27 жовтня 2026.
  60. ↑ Sadistic Tails. Tower Records Japan (яп.). Процитовано 27 жовтня 2026.
  61. ↑ Kana "kana;gravity" Photobook. Joshi City. 18 листопада 2016. Процитовано 27 жовтня 2026.
  62. ↑ KanaChanTV. YouTube. Процитовано 26 жовтня 2026.
  63. ↑ WWE 2K17 roster expands by 24 Superstars in final Suplex City Census update. WWE. 30 серпня 2016. Процитовано 26 жовтня 2026.
  64. ↑ Giri, Raj (3 листопада 2017). Who Topped The PWI "Female 50" List?. Wrestling Inc. Процитовано 26 жовтня 2026.
  65. ↑ FTR Takes Top Spot On The Inaugural PWI Tag Team 50 List. Wrestling Inc. 18 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2026.
  66. ↑ PWI Achievement Awards. Pro Wrestling Illustrated. Процитовано 27 жовтня 2026.
  67. ↑ MMC results, April 3, 2018: “Team Awe-ska” bested “The Robe Warriors” to win WWE Mixed Match Challenge and $100K for Rescue Dogs Rock. WWE. 3 квітня 2018. Процитовано 27 жовтня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).