Асаф ад-Даула

Асаф ад-Даула гінді आसफ़ उद दौला, урду آصف الدولہ
4-й Наваб Ауду
26 січня 1775 — 21 вересня 1797 року
Попередник:	Шуджа ад-Даула
Спадкоємець:	Вазір Алі-хан
Ім'я при народженні:	Мухаммад Ях'я Мірза Амані Асаф ад-Даула
Народження:	23 вересня 1748 Файзабад
Смерть:	21 вересня 1797 (48 років) Лакхнау
Причина смерті:	набряк
Поховання:	Bara Imambarad
Релігія:	Іслам
Рід:	Нішапурі
Батько:	Шуджа ад-Даула
Мати:	Умат аз-Зухра Бегум Сахіба
Діти:	Вазір Алі-хан
Асаф ад-Даула у Вікісховищі

Асаф ад-Даула (гінді आसफ़ उद दौला, урду آصف الدولہ) (23 вересня 1748 — 21 вересня 1797) — наваб Ауду (васал Британії), коронований Шах Аламом II 26 січня 1775 року^[1], син Шуджі ад-Даула.

1775 року Асаф переніс столицю своєї держави з Файзабада до Лакхнау, збудувавши у новій столиці та навколо неї багато пам'яток. Фактично наваб перетворив Лакхнау на архітектурне диво. Багато пам'яток збереглись дотепер.

Шуджа ад-Даула залишив 2 млн фунтів стерлінгів схованими на території гарему. Вдова і мати покійного наваба претендували на цей скарб за умовами заповіту, який так і не був складений. Коли британський генерал-губернатор Індії Воррен Гастінгс натиснув на нового наваба для виплати їм боргу, належного Британській Ост-Індській компанії, наваб отримав від своєї матері кредит у розмірі 26 лакхів (2,6 мільйонів) рупій, за який він подарував їй джаґір у 4 рази більшої вартості. Пізніше він отримав від матері новий кредит у 30 лакхів (3 мільйони) рупій в обмін на повне визнання джаґіра матері її довічною власністю та невтручання у її справи Британської Ост-Індської компанії.

Під час голоду 1784 року розпочав будівництво «Асафі Імамбара» (споруду, оточене чудовими садами), яку як благодійний проєкт зі створення робочих місць. В результаті вдалося працевлаштувати понад 20 тис. осіб.

Помер 1797 року. Йому спадкував названий син Вазір Алі-хан.

• NIC
• HISTORY OF AWADH (Oudh) a princely State of India by Hameed Akhtar Siddiqui
• States before 1947 A-J [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.]