Аріарат III

Аріарат III д.-грец. Ἀριαράθης Γ'
Бронзова монета Аріарата ІІІ. Аверс: басилевс у башлику. Реверс: Кібела з двома сфінксами
Басилевс Каппадокії
Правління	230 до н.е — 220 до н. е.
Попередник	Аріарамн
Наступник	Аріарат IV
Біографічні дані
Народження	III століття до н. е.
Смерть	220 до н. е.
Дружина	Стратоніка Каппадокійська
Діти	Аріарат IV Евсеб
Династія	Аріаратиди
Батько	Аріарамн
Медіафайли у Вікісховищі

Аріарат III (д.-грец. Ἀριαράθης Γ') — басилевс Каппадокії (230—220 до н. е.). Син і наступник Аріарамна. Перший правитель Каппадокії, який використовував титул басилевс.

Аріарат III був старшим сином каппадокійського династа Аріарамна. Ще у досить юному віці він був одружений з селевкідською принцесою Стратонікою. Її походження дискусійне. Діодор Сицилійський та Євсевій Кесарійський батьками Стратоніки називають правителя держави Селевкідів Антіоха II Теоса та його дружину Лаодіку^[1][2]. Цієї версії дотримувалися і наступні історики. Однак у 2005 році російські дослідники О. Л. Габелко та Ю. Н. Кузьмін висловили припущення, що дружина Аріарата III була сестрою Антіоха II. Згідно з вченими, ця гіпотеза вирішила кілька проблем у матримоніальній політиці держав еллінізму^[3].

Це був перший в історії шлюб між принцесою елліністичної держави та представником «варварської» еліти. Завдяки йому Антіох II отримав надійного союзника у Малій Азії, а Аріарат III отримав Катаоніюяк посаг та право на титул басилевса. Саме від дати шлюбу розпочався відрахунок царської ери Каппадокії. Однак при живому батьку Аріарат не міг використовувати титул басилевса і залишався його співправителем^[4]. Дослідник Річард Біллоуз вважав, що Аріарат III переміг у битві галатів і завдяки цьому зміг проголосити себе басилевсом. Однак ця версія не підтверджується джерелами. Також існують думки, що Катаонію басилевс отримав не як посаг, а захопив у результаті війни^[5].

Близько 230 до н. е. Аріарат III стає одноосібним правителем держави. Про його правління відомо вкрай мало. Припускають, що у «Війні братів» він підтримував свого родича Антіоха Гіеракса. Останній був одружений з сестрою Аріарата III^[5]. Бенедикт Нізе припустив, що завдяки участі у цій війні Аріарат III й заволодів Катаонією^[6].

У 220 до н. е. басилевс передає владу своєму сину Арарату IV, котрий на той час був ще дитиною. О. Л. Габелко, виходячи з юного віку принца, вважав, що Аріарат IV був молодшим сином Аріарата III, або ж давні автори дещо применшили його вік. Вважається, що Аріарат III незабаром після цього помер^[1][7].

Відомі срібні та бронзові монети Арарата III з легендою Басилевса Аріарата д.-грец. Βασιλεωζ Ἀριαράθου. На деяких бронзових монетах титул відсутній і вказано лише ім'я. Ґрунтуючись на цьому факті, дослідник Боно Сімонетта вважав, що титул басилевса Аріарат III прийняв лише в останньому періоді свого правління. З цією думкою не погодилися російські вчені О. Л. Габелко та Ю. Н. Кузьмін, які відносили монети без титулу на час спільного правління Аріарата III зі своїм батьком. А ставши повноправним правителем, він карбував монети вже з титулом^[8][4].

У Кабінеті медалей зберігається унікальна каппадокійська тетрадрахма (PI.XX.1), яку дослідник Теодор Рейнах приписав Аріарату III. Отто Меркгольм на основі аналізу монограм встановив, що це монета Аріарата IV, і вона була викарбувана після сходження на трон селевкідського правителя Антіоха IV^[9].

• Діодор Сицилійський. Історична бібліотека.
• Eusebi. Eusebi Chronicorum libri duo : [лат.] / Edidit Alfred Schoene. — 1875. — Т. I.

• Габелко О. Л. К династической истории эллинистической Каппадокии: царский дом Ариаратидов : [рос.] // Античный мир и археология. — 2009. — № 13. — С. 92-119.
• Head, Barclay. «Cappadocia» Historia Numorum. — 1911.
• Mørkholm, Otto. Some Cappadocian problems : [англ.] // The Numismatic Chronicle and Journal of the Royal Numismatic Society. — 1962. — Vol. 2. — P. 407—411. — ISSN 2054-9202. — JSTOR 42662654.
• Niese B. Ariarathes 3 : [нім.] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1895. — Bd. II,1. — Kol. 816.