Архетип

Архетип (від дав.-гр. ἀρχέτυπον — «прообраз, початкове зображення, давній слід»).
Архетип може означати:

• Архетип (філософія) — прообраз, ідея у пізньоантичній філософії.^[1]
• Архетип юнгіанський (аналітична психологія) — термін аналітичної психології, що позначає первинні природні образи, ідеї, переживання, властиві людині як суб'єкту колективного несвідомого.
• Архетип (мовознавство) (праформа, прототип, первинна форма) — у порівняльно-історичній лінгвістиці вихідна первинна мовна форма, реконструйована на основі зіставлення реальних фактів, що належать до різних мов^[2], позначається астеріском (*).
• Архетип (мистецтво) — первинний образ, оригінал; загальнолюдські символи, на яких базуються міфи, фольклор і культура в цілому (зла мачуха, вірний слуга і под.)
  • Архетип (літературознавство) — реконструйовна фабула або сюжет, загальні для міфів, фольклору та літератури різних народів.^[3]
• Архетип (інформатика) — формалізована повторно використовувана модель поняття предметної області.
• Архетип (текстологія) — найдавніший (зазвичай невідомий) текст писемної пам'ятки, який є першоджерелом для наступних копій.

• «Archetype» — студійний альбом гурту Fear Factory.

• Тип
• Стереотип
• Прототип

• Архетип // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 47. — 634 с.
• Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 64-65.

Архетип — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.