YaChudo

Архара

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.


Селище міського типу
Архара
рос. Архара Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати 49°25′32″ пн. ш. 130°4′41″ сх. д. / 49.42556° пн. ш. 130.07806° сх. д.
Країна
 Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОбластьАмурська область
РайонАрхаринський район
Міське поселенняАрхара
ГоловаБочкарьов Олександр Миколайович
Дата заснування1911
смт з з1950
Площа14,4  км²
Висота центру161 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення▼ 9744  (2010)
Густота населення677  осіб/км²
Часовий поясUTC+9
Телефонний код41648
Поштовий індекс676740
Автомобільний код28
Код ЗКАТУ10 205 551
GeoNames2027487
Архара. Карта розташування: Росія
Архара
Архара
Архара (Росія)
Архара. Карта розташування: Амурська область
Архара
Архара
Архара (Амурська область)
Мапа

Архара — селище міського типу, адміністративний центр Архаринського району Амурської області. Залізнична станція Архара, що належить до Транссибірської магістралі — найзахідніша станція Далекосхідної залізниці.[2] Населення на 2009 рік становить 9800 осіб. У склад муніципального утворення Архара входять також село Бон і залізничні станції Архара і Журавлі[3].

Географія

Клімат

Клімат Архари
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,6 3,5 13,8 21,2 24,8 26,5 26,0 20,5 12,6 4,7 0,2 12
Середня температура, °C −5,7 −4,8 0,0 9,0 15,7 19,3 20,9 20,2 15,0 8,1 1,8 −2,5 8
Середній мінімум, °C −8,8 −8 −3,4 4,2 10,3 13,9 15,4 14,5 9,5 3,7 −1,1 −5,2 3
Норма опадів, мм 43 38 33 40 44 60 61 45 41 41 43 47 536
Джерело: climate-data.org

Історія

Селище засноване у 6 грудня 1911 року[4]. Вважається, що свою назву селище отримало завдяки генерал-губернатору Приамур'я Миколі Львовичу Гондатті. За іншою версією населений пункт названий на честь місця народження генерал-губернатора Східного Сибіру Миколи Миколайовича Муравйова, який отримав титул графа від імператора за приєднання Амурських земель згідно з договором, укладеним із Китаєм. Він народився у місті Архангельськ, яке в народі називають Архара.

За іншою теорією до 20 століття Архара носила назву «Ар-Біра», де евенкійське слово «арі» означало «протока між озер», а слово «Біра» — це позначення однієї з етнічних груп евенків «бірарів», але в цьому випадку слово «Біра» вживається в значенні «ріка», тобто річка, що має багато приток. У 20 столітті Ар-Біра отримує нову назву — Архара, де слово «хара», що пішло від евенкійського слова «Хара» позначає «житло». З точки зору тюркських мов Архара може мати й інший переклад. На якутській мові «арии» — масло, «хара» — чорний, а загальний переклад — чорне масло, тобто це означало, що в басейні річки Архара присутні виходи нафти.

Населення

Чисельність населення
1939[5]1959[6]1970[7]1979[8]1989[9]2002[10]2009[11]
5873▲8738▲9627▲10 850▲13 192▼10 847▼9816
2010[12]2011[13]2012[14]2013[15]2014[16]2015[17]2016[18]
▼9585▼9556▼9398▼9279▼9126▼9044▼8965
2017[19]2018[20]
▼8842▼8728

Чисельність населенняРік5000600070008000900010 00011 00012 00013 00014 000192019401960198020002020АрхараСтатистика населення

Пам'ятки

Навколо поселення розташована ботанічна пам'ятка природи: Зелена зона смт. Архара, створена у 1978 році.

У селищі є краєзнавчий музей, філіал Сучасної Гуманітарної академії, професійне училище № 15, три середні школи, одна музична школа, доросла і дитяча бібліотеки, залізнична бібліотека, стадіон «Юність» на 1200 місць. Будується новий православний храм «На честь новомучеників Російських».

На території селища встановлений пам'ятник Володимиру Леніну.

Промисловість

На території селища з 1947 по 1998 рік функціонував архаринський пивзавод «Пиво», роботу якого у 2002—2003 роках місцева влада намагалась відновити[21]

Джерела

  1. ↑ ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
  2. ↑ Транссиб-99: От Амура на запад. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 25 травня 2011. [Архівовано 2008-02-08 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Закон Амурской области от 18 ноября 2005 г. N 91-ОЗ «Об установлении границ и наделении соответствующим статусом муниципального образования Архаринского района и муниципальных образований в его составе» (с изменениями от 29 октября 2007 г., 30 июня 2008 г.)[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. ↑ База данных «Территориальное устройство России». Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 14 вересня 2011. [Архівовано 2010-11-28 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  7. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  9. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  11. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  12. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов
  13. ↑ Амурская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2014 годов
  14. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  16. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  17. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  18. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  19. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  21. ↑ http://www.nubo.ru/pavel_egorov/books/arhara.html [Архівовано 24 листопада 2011 у Wayback Machine.] Мифы, вопросы и другие заметки о пивзаводах России. Архара.

Посилання


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).