Артур Шустер

Артур Шустер
Ім'я при народженні	нім. Franz Arthur Friedrich Schuster
Народився	12 вересня 1851[1]  Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німеччина
Помер	14 жовтня 1934[2][3] (83 роки)  Беркшир
Країна	Німеччина  Велика Британія  Сполучене Королівство
Діяльність	фізик, статистик, викладач університету
Alma mater	Манчестерський університет коледж Святого Іоаннаd Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь	сейсмологія
Заклад	Манчестерський університет
Посада	секретар, президент і Ленґвортівський професор
Вчене звання	Beyer Chair of Applied Mathematicsd
Науковий керівник	Вільгельм Едуард Вебер[4], Густав Роберт Кірхгоф[4] і Герман фон Гельмгольц[4]
Вчителі	Джеймс Клерк Максвелл і Thomas Barkerd[5]
Членство	Лондонське королівське товариство Королівське товариство Единбурга Національна академія наук США Манчестерське літературно-філософське товариствоd Геттінгенська академія наук
Батько	Francis Joseph Schusterd[6][7]
Мати	Marie Pfeifferd[6][7]
Брати, сестри	Ernest Joseph Schusterd[6] Felix Schusterd[6] Paula Schusterd[6]
У шлюбі з	Emma Caroline Elizabeth Lovedayd[6]
Діти	Norah Schusterd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Королівська медаль (1893) медаль Румфорда (1926) Бейкерівська лекція (1890, 1884) член Королівського товариства Единбурга почесний доктор Калькуттського університетуd Почесний доктор Женевського університетуd (1909) почесний доктор Університету Сент-Ендрюсаd (1911) Почесний доктор Оксфордського університетуd (1917)
Автограф
Артур Шустер у Вікісховищі

Сер Франц Артур Фрідрих Шустер (нім. Franz Arthur Friedrich Schuster; 1851—1934) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1879), віце-президент в 1919—1924 рр.

Артур Шустер народився 12 вересня 1851 року під Франкфуртом-на-Майні, в єврейській родині. У 1875 році став британським підданим і в тому ж році був призначений керівником експедиції в Сіам для вивчення затемнення сонця.

6.04.1875

Продовжував навчання в Манчестерському університеті. У 1876—1881 рр. працював в Кавендіській лабораторії Кембриджського університету, в 1881—1907 рр. — професор університету.

Роботи з оптики, спектроскопії, вивчення проходження струму через гази, земному магнетизму, калориметрії, радіометрії, сейсмології.

У 1882 році Артур Шустер поїхав спостерігати сонячне затемнення в Єгипет і отримав першу фотографію спектра сонячної корони. Довів, що провідність газу обумовлена його іонами. Прийшов до висновку, що катодні промені виникають в результаті бомбардування прискореними поблизу катода в сильному полі йонами газу. Перший показав, що відношення заряду до маси можна визначити за відхиленням катодних променів в магнітному полі (1884).

У 1890 році визначив верхню і нижню межі для відношення заряду до маси частинок катодних променів. У 1897 році перший припустив існування електрона в атомі. У 1900 році А. Шустер виконав перші систематичні дослідження процесів в іскрі. Побудував магнітометр (магнітометр Шустера — Сміта).

У 1893 році вчений був нагороджений Королівської медаллю Лондонського королівського товариства.

Сер Артур Шустер помер 17 жовтня 1934 року в Беркширі.

На честь Шустера названий кратер на Місяці.