YaChudo

Артур Бернс

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Артур Бернс
англ. Arthur Frank Burns Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 квітня 1904[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Івано-Франківськ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 червня 1987[1][2][…] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
, Балтимор, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьекономіст, дипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьекономіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолумбійський університет, Колумбійська бізнес-школаd і Bayonne High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникВеслі Клер Мітчелл Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКолумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук, Економетричне товариство[5] і Американське філософське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол, Радник президента СШАd, Голова Федеральної резервної системи і Chair of the Council of Economic Advisersd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяРеспубліканська партія США Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною»

Francis Boyer Awardd (1978)

член Економетричного товариства (1948)

Член Американської статистичної асоціації

John Jay Awardd

IMDbID 9961205 Редагувати інформацію у Вікіданих

А́ртур Френк Бернс (англ. Arthur Frank Burns; 27 квітня 1904, Станиславів, Королівство Галичини і Лодомерії, Австро - Угорщина — 26 червня 1987, Балтимор, США) — американський економіст українського єврейського походження. Консультант з економіки президента Дуайта Ейзенхауера, радник президента Річарда Ніксона з економічних питань (з 1969, разом з Аланом Грінспеном та Мілтоном Фрідманом). Голова Федеральної резервної системи США у 1970—1978 роках. Посол США в ФРН (1981—1985).

Життєпис

Народився у Станиславові у родині Натана Кеслера (Бернцвайґ) і Сари Юран, яка мешкала у будинку на площі Ринок, 5. У 1913 року на пароплаві «Кайзер Вільгельм ІІ» вирушив із німецького порту Бремен, а звідти до США.[6]

Бернс здобув усі свої ступені в Колумбійському університеті. Він почав викладати економіку в Університеті Рутгерса в 1927 році. У дослідженні 1934 року, заснованому на його докторській дисертації, Бернс зазначив майже універсальну тенденцію галузей промисловості до уповільнення після початкового стрибка зростання. Бернс зазначив, що ця тенденція не означає повільного зростання для всієї економіки, оскільки продовжують з'являтися нові галузі промисловості. У 1945 році він став професором Колумбійського університету, а в 1959 році — професором економіки імені Джона Бейтса Кларка.[7]

Був головою Ради керуючих Федеральної резервної системи (1970-1978). Раніше він обіймав посаду голови Ради економічних радників президента Ейзенхауера (1953- 1956), де встановив впливові стосунки з Річардом Ніксоном, який зробив його своїм радником у 1969 році, а згодом у 1970 році призначив його головою Федеральної резервної системи. Пізніше він обійняв посаду в Американському інституті підприємництва, був радником Рональда Рейгана та був призначений послом США у Західній Німеччині.

Він стояв за більшою частиною управління попитом за часів адміністрації Ейзенхауера, а пізніше, під час правління Ніксона, Бернс був постійним прихильником політики доходів та уникав суворих правил у проведенні монетарної політики. Саме Бернс фактично провів монетарну політику «зупинки-рух» 1970-х років, яка пізніше призвела до того, що його наступником у 1978 році став лютий монетарист Пол Волкер.[8]

Основні праці

  • Тенденції виробництва у Сполучених Штатах з 1870 по 1934 рік.
  • Вимірювання бізнес-циклів, разом з В. К. Мітчеллом, 1946.
  • Межі економічних знань, 1954.
  • Процвітання без інфляції, 1957.
  • Економічний цикл у світі, що змінюється, 1969.
  • Роздуми творця економічної політики, 1978.

Вшанування пам'яті

В Івано-Франківську 14 листопада 2019 р. з ініціативи приватних меценатів встановили пам'ятник Артуру Бернсу за адресою Бельведерська, 10-А, з боку провулку Фортечний.

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11889367X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  6. ↑ Галицькі сліди головного банкіра Америки. Збруч (укр.). 7 жовтня 2013. Процитовано 9 серпня 2026.
  7. ↑ Arthur Frank Burns. Econlib (амер.). Процитовано 9 серпня 2026.
  8. ↑ Arthur F. Burns. homepage.newschool.edu. Архів оригіналу за 16 листопада 2010. Процитовано 9 серпня 2026.


    Персоналії Це незавершена стаття про особу.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).