Артедія
| ?Артедія | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Айстериди |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Артедія (Artedia) |
| Вид: | Артедія луската |
| Біноміальна назва | |
| Artedia squamata L., 1753 | |
| Посилання | |
| Artedia | |
| Artedia squamata | |
| 5047327 | |
| IPNI: | 39699-1 |
| 79159 | |
Артедія (Artedia squamata) — трав'яниста рослина, що росте в Ізраїлі, Лівані та на Кіпрі, єдиний представник свого роду.
Походження назви
Рід названий на честь шведського натураліста Петера Артеді (1705—1735), друга Карла Ліннея. Артеді був зоологом, одним з основоположників іхтіології, але також займався і ботанікою, в першу чергу рослинами родини Зонтичних. Видовий епітет, squamata (від лат. squama «луска»), пояснюється наявністю лусок на плодах.
Морфологічна характеристика
Артедія — прямостояча трав'яниста рослина заввишки до 60 сантиметрів, що трапляється уздовж доріг, на луках, покинутих полях. Листки двічі і тричірозсічені, дуже вузькі, завдовжки до 1 сантиметра. Квітки зібрані в складні зонтики завширшки до 10 сантиметрів, кожен з яких складається з простих зонтиків. Віночки білі, зовнішні пелюстки краєвих квіток у декілька разів збільшені. Центральні квітки — тичинкові. Цвітіння відбувається в березні-травні. Запилення здійснюється за допомогою комах. Для залучення запилювачів в центрі суцвіття знаходиться чорно-фіолетове утворення у формі невеликої кульки, що являє собою недорозвинені зонтики. На тлі білих пелюсток воно добре помітне і здалеку здається жуком або мухою, що привертає інших жуків та мух[1]. Плоди вкриті дрібними лусками.
Посилання
- ↑ Eisikowitch, D. (1980). The role of dark flowers in the pollination of certain Umbelliferae. Journal of Natural History. 14: 737—742.
| Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).