Арріґо Бойто
| Арріґо Бойто | |
|---|---|
італ. Arrigo Boito  | |
 | |
| Псевдо | Tobia Gorrio[1] і Almaviva[1] |
| Народився | 24 лютого 1842[3][4][…] Падуя, Австрійська імперія[2][6][…] |
| Помер | 10 червня 1918[2][3][…] (76 років) Мілан, Королівство Італія[2][8][1] |
| Поховання | Монументальне кладовище[9] |
| Країна |  Королівство Італія[1] |
| Діяльність | лібретист, композитор, поет, журналіст, сценарист, політик, письменник, музикант |
| Галузь | сценічне мистецтво |
| Alma mater | Міланська консерваторія |
| Науковий ступінь | доктор музики[10] |
| Знання мов | італійська[3][11] |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції |
| Напрямок | Scapigliaturad[1] |
| Жанр | опера і класична музика |
| Magnum opus | Neroned і Mefistofeled |
| Посада | сенатор Королівства Італіяd |
| Конфесія | атеїзм |
| Батько | Сильвестро Бойтоd |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0092435 |
Арріґо Бо́йто (італ. Arrigo Boito; 24 лютого 1842 — 10 червня 1918) — італійський композитор і поет, який прославився як автор лібрето до деяких опер Джузеппе Верді.
Життєпис
Народився в Падуї, у сім'ї італійського живописця Сільвестро Бойто та польської графині Джозефіни Радолінської. Музичну освіту Бойто здобув у Міланській консерваторії, після закінчення якої (1861) вирушив подорожувати. Композитор побував у Парижі, а також у Польщі та Німеччині, де познайомився з музикою Ріхарда Вагнера, що справила на нього величезне враження. Першими великими творами Бойто були кантати «Четвертого червня» (Il quattro giugno, 1860) і «Сестри Італії» (Le sorelle d'Italia, 1862). 1868 року композитор написав свій найвідомішій твір — оперу «Мефістофель» на власне лібрето за твором «Фауст» Гете. На прем'єрі опера зазнала фіаско, однак згодом стала потроху завойовувати симпатії публіки, неодноразово була поставлена в Москві і Санкт-Петербурзі, роль Мефістофеля виконував Федір Шаляпін. Інші опери Бойто: «Геро і Леандро», «Нерон», «Орестеада».
Бойто також знаний як поет (публікував свої твори під псевдонімом Tobia Gorrio), його вірші дуже популярні в Італії. Бойто — автор лібрето власних опер і кантат, а також опер «Симон Бокканегра», «Отелло», «Фальстаф» Джузеппе Верді, «Джоконда» Амількаре Понк'єллі, «Серп» Альфредо Каталані та ряду інших.
Також знаний як представник руху Скапільятура. Іменем Арріґо Бойто названо Консерваторію у Пармі, роботою якої Арріґо Бойто керував деякий час.
Бібліографія
Morelli G. Arrigo Boito. — Venice, 1994.
Примітки
- ↑ а б в г д Frattarolo R. Dizionario degli scrittori italiani contemporanei pseudonimi: 1900-1975: con un repertorio delle bibliografie nazionali di opere anonime e pseudonime — Ravenna: Angelo Longo Editore, 1975. — P. 153.
- ↑ а б в г Бойто Арриго // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ http://www.operanews.com/Opera_News_Magazine/2012/10/Departments/Live_in_HD_Otello.html
- ↑ http://sfopera.com/SanFranciscoOpera/media/Education-Resource-Materials/Falstaff/Falstaff-bios---Boito.pdf
- ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Г. Риман Доктор музыки // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 476–477.
- ↑ CONOR.Sl
Посилання
Тексти лібрето, написаних Бойто
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).