YaChudo

Арени Арля

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Арени Арля
43°40′40″ пн. ш. 4°37′51″ сх. д. / 43.677746° пн. ш. 4.630924° сх. д.
Країна Франція[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняАрль[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ТипРимська архітектура[1]
археологічна пам'ятка[1]
давньоримська будівля
арена для боїв биківd[4]
спортивна споруда[3] і first class bullringd Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа65 га Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресаrond-point des Arènes a Arles і 1 ROND POINT DES ARENES 13104 Arles[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Арени Арля. Карта розташування: Франція
Арени Арля
Арени Арля
Арени Арля (Франція)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Арени Арля (вид зовні)

Арени Арля (фр. Arènes d'Arles) — римський амфітеатр, побудований наприкінці I ст. н. е., під час розширення міста за Флавіїв. У 1840 з ініціативи Проспера Меріме внесений до переліку історичних пам'яток Франції.

У 1981 визнаний ЮНЕСКО об'єктом світової спадщини (як частина ансамблю давньоримських пам'яток Арля)[5].

Історія

Арльський амфітеатр на гравюрі XVIII століття. На зображенні видно численні споруди, зведені всередині арен
Амфітеатр Арля (вигляд з середини)

Амфітеатр був розрахований на 25 000 глядачів. Будова мала 3 поверхи, й на кожному поверсі - 60 арок, 136 м в довжину і 109 у ширину; там проводилися як перегони колісниць, так і гладіаторські бої. На аренах організовували видовища аж до кінця Римської імперії. Зокрема 255 року імператор Требоніан Галл провів на них тріумф на честь своїх перемог над варварами, а на початку IV століття Костянтин влаштував ігри на честь народження старшого сина. Останні в римську епоху змагання проводив Майоріан; за повідомленням Прокопія Кесарійського, франкський король Хільдеберт 539 року ненадовго відродив цю традицію[6].

Вінсент ван Гог «Арени Арля». 1888

Починаючи з VI століття арени використовувалися як фортеця; спочатку в амфітеатрі ховалися від нашестя варварів, потім до нього прибудували чотири башти, перетворивши на повноцінний замок. Усередині амфітеатру було зведено понад 200 будівель і 2 церкви. Лікар і географ Ієронім Мюнцер після відвідання Арля 1495 року описав забудову в амфітеатрі, як квартал жебраків[7] Французький король Франциск I під час відвідин Арля 1516 року також висловив жаль про занедбаний стан амфітеатру та будівель в ньому.

Виселення мешканців арен почалося наприкінці XVIII століття та завершилося 1825 року[8]. 1830 року в амфітеатрі пройшла перша за багато століть театралізована вистава, присвячена завоюванню Алжиру; тоді ж був проведений і бій биків.

У наші дні амфітеатр — головна туристична пам'ятка міста. На аренах Арля регулярно влаштовуються бої биків, спектаклі, концерти, реконструкції битв гладіаторів[9].

Споруда амфітеатру в Арлі була мотивом картин Вінсента ван Гога та Пабло Пікассо.[10]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. ↑ а б archINFORM — 1994.
  3. ↑ а б в г ministère des Sports, de la Jeunesse et de la Vie associative recensement des équipements sportifs, espaces et sites de pratiques en France — 2005.
  4. ↑ https://www.abc.es/viajar/loultimo/anfiteatros-romanos-convertidos-plazas-toros-20220804125034-nt.html
  5. ↑ Сайт ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2014.
  6. ↑ Société de statistique, d’histoire et d’archéologie de Marseille et de Provence. 1851, volume 14-15, S. 298–299.
  7. ↑ Louis Stouff:Arles au Moyen Age. S. 26.
  8. ↑ Émile Fassin: Bulletin archéologique d’Arles. 1890, n° 12, S. 186–190.
  9. ↑ Toros & Ferias [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
  10. ↑ les arènes d’Arles en 1960 [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).