Аргіродит

Аргіродит
Аргіродит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Agy
Хімічна формула	Ag₈GeS₆
Nickel-Strunz 8	II/A.03 – Anhang
Nickel-Strunz 10	2.BA.70
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Вид симетрії	ромбічна-планальнаd
Просторова група	кристалографічна група 33d
Густина	6204,44 кілограм на кубічний метр
Інші характеристики
Названо на честь	срібло (давньогрецька мова)
Типова місцевість	Himmelsfürst mined
	Аргіродит у Вікісховищі

Аргіродит^[7] (від грец. άργυρωδες (аргіродес) — «багатий на срібло») — мінерал, знайдений 1885 року на руднику «Himmelsfürst Fundgrube», неподалік від міста Фрайберг. Знайдений мінерал викликав великий науковий інтерес завдяки вмісту в ньому нового хімічного елемента — германію, відкритого 1886 року Клеменсом Вінклером^[8]^[9].

Загальна характеристика

Аргіродит — рідкісний сульфосільний мінерал срібла, германію та сірки з хімічною формулою Ag₈GeS₆. Є важливою мінералогічною сировиною для отримання германію. Аргіродит належить до класу сульфосолей. Уперше був описаний як мінерал, що містить срібло та сірку, а згодом у його складі було виявлено германій, що мало велике значення для розвитку хімії та підтвердження існування цього елемента.

Хімічна формула: Ag₈GeS₆ Склад: срібло (Ag), германій (Ge), сірка (S)

Сингонія: кубічна (ізометрична) Колір: сірий, сталево-сірий Блиск: металічний Твердість за Моосом: 2–3 Густина: приблизно 6,1–6,3 г/см³

Кристалічна структура

Аргіродит має складну кристалічну структуру, що належить до кубічної сингонії. У структурі присутні тетраедрично координовані атоми германію та сірки, а срібло розташоване у міжвузлових позиціях і характеризується високою рухливістю, що обумовлює іонну провідність деяких різновидів аргіродитів.

Походження та утворення

Аргіродит утворюється в гідротермальних родовищах, часто асоціює з іншими срібловмісними мінералами та сульфідами. Зустрічається в поліметалічних рудах, особливо в зонах збагачення срібла.

Родовища

Найвідоміші знахідки аргіродиту пов'язані з родовищами срібла в Німеччині (зокрема район Фрайберга), а також з іншими поліметалічними родовищами світу.

Історичне значення

Аргіродит відіграв важливу роль в історії відкриття германію. Саме під час аналізу цього мінералу німецький хімік Клеменс Вінклер у 1886 році відкрив новий елемент — германій, що стало підтвердженням періодичного закону Дмитра Менделєєва.

Практичне значення

Аргіродит є важливою рудою для отримання германію, який використовується в напівпровідниковій техніці, оптиці, волоконно-оптичному зв'язку та інфрачервоній техніці. Також мінерал має наукове значення для дослідження властивостей сульфосолей та іонної провідності.

Див. також

Примітки

↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
↑ ^а ^б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
↑ mineralienatlas.de
↑ (unspecified title) — doi:10.1007/BF00898056
↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 30. — ISBN 978-966-360-463-3.
↑ Winkler C. Germanium, Ge, ein neues, nichtmetallisches Element [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] // Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft. 1886. B. 19. S. 210—211.
↑ Winkler C. Mittheilungen über das Germanium // Journal für praktische Chemie. 1887. B. 36. S. 177—209. doi:10.1002/prac.18870360119

Посилання

Аргіродит в базі мінералів [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Аргіродит. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] Матеріал з GeoWiki — відкритої енциклопедії з наук про Землю. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q72610003"_data-entity-id="Q15221937"><i_class="wef_low_priority_links">Ralph&nbsp;J.,_Nikischer&nbsp;T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy</i>_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]</div>-3] а ^б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q1936589">[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936589]]</div>-4] ralienatlas.de

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[http://dx.doi.org/10.1007/BF00898056_doi:10.1007/BF00898056]</span><div_style="display:none"></div>-5] (unspecified title) — doi:10.1007/BF00898056

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[http://dx.doi.org/10.1063/1.4812323_doi:10.1063/1.4812323]</span><div_style="display:none"></div>-6] (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323

[7] Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 30. — ISBN 978-966-360-463-3.

[8] Winkler C. Germanium, Ge, ein neues, nichtmetallisches Element [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] // Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft. 1886. B. 19. S. 210—211.

[9] Winkler C. Mittheilungen über das Germanium // Journal für praktische Chemie. 1887. B. 36. S. 177—209. doi:10.1002/prac.18870360119

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

Аргіродит

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[1]
Абревіатура	Agy^[2]
Хімічна формула	Ag₈GeS₆
Nickel-Strunz 8	II/A.03 – Anhang
Nickel-Strunz 10	2.BA.70^[3]
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія^[4]
Вид симетрії	ромбічна-планальна^d
Просторова група	кристалографічна група 33^d^[5]
Густина	6204,44 кілограм на кубічний метр^[6]
Інші характеристики
Названо на честь	срібло (давньогрецька мова)
Типова місцевість	Himmelsfürst mine^d^[3]
Аргіродит у Вікісховищі