Аргіродит
| Аргіродит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Agy[2] |
| Хімічна формула | Ag₈GeS₆ |
| Nickel-Strunz 8 | II/A.03 – Anhang |
| Nickel-Strunz 10 | 2.BA.70[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Вид симетрії | ромбічна-планальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 33d[5] |
| Густина | 6204,44 кілограм на кубічний метр[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | срібло (давньогрецька мова) |
| Типова місцевість | Himmelsfürst mined[3] |
| | |
Аргіродит[7] (від грец. άργυρωδες (аргіродес) — «багатий на срібло») — мінерал, знайдений 1885 року на руднику «Himmelsfürst Fundgrube», неподалік від міста Фрайберг. Знайдений мінерал викликав великий науковий інтерес завдяки вмісту в ньому нового хімічного елемента — германію, відкритого 1886 року Клеменсом Вінклером[8][9].
Загальна характеристика
Аргіродит — рідкісний сульфосільний мінерал срібла, германію та сірки з хімічною формулою Ag₈GeS₆. Є важливою мінералогічною сировиною для отримання германію. Аргіродит належить до класу сульфосолей. Уперше був описаний як мінерал, що містить срібло та сірку, а згодом у його складі було виявлено германій, що мало велике значення для розвитку хімії та підтвердження існування цього елемента.
Хімічна формула: Ag₈GeS₆ Склад: срібло (Ag), германій (Ge), сірка (S)
Сингонія: кубічна (ізометрична) Колір: сірий, сталево-сірий Блиск: металічний Твердість за Моосом: 2–3 Густина: приблизно 6,1–6,3 г/см³
Кристалічна структура
Аргіродит має складну кристалічну структуру, що належить до кубічної сингонії. У структурі присутні тетраедрично координовані атоми германію та сірки, а срібло розташоване у міжвузлових позиціях і характеризується високою рухливістю, що обумовлює іонну провідність деяких різновидів аргіродитів.
Походження та утворення
Аргіродит утворюється в гідротермальних родовищах, часто асоціює з іншими срібловмісними мінералами та сульфідами. Зустрічається в поліметалічних рудах, особливо в зонах збагачення срібла.
Родовища
Найвідоміші знахідки аргіродиту пов'язані з родовищами срібла в Німеччині (зокрема район Фрайберга), а також з іншими поліметалічними родовищами світу.
Історичне значення
Аргіродит відіграв важливу роль в історії відкриття германію. Саме під час аналізу цього мінералу німецький хімік Клеменс Вінклер у 1886 році відкрив новий елемент — германій, що стало підтвердженням періодичного закону Дмитра Менделєєва.
Практичне значення
Аргіродит є важливою рудою для отримання германію, який використовується в напівпровідниковій техніці, оптиці, волоконно-оптичному зв'язку та інфрачервоній техніці. Також мінерал має наукове значення для дослідження властивостей сульфосолей та іонної провідності.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1007/BF00898056
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 30. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Winkler C. Germanium, Ge, ein neues, nichtmetallisches Element [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] // Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft. 1886. B. 19. S. 210—211.
- ↑ Winkler C. Mittheilungen über das Germanium // Journal für praktische Chemie. 1887. B. 36. S. 177—209. doi:10.1002/prac.18870360119
Посилання
- Аргіродит в базі мінералів [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Аргіродит. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] Матеріал з GeoWiki — відкритої енциклопедії з наук про Землю. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).