Аракчеєв Олексій Андрійович

Аракчеєв Олексій Андрійович
рос. Алексей Аракчеев
Народився	23 вересня (4 жовтня) 1769[1][2]  Garusovod, Росія[3]
Помер	21 квітня (3 травня) 1834[1][2] (64 роки)  Грузино (Новгородська область), Novgorod Countyd, Новгородська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик, військовослужбовець
Alma mater	Другий кадетський корпус
Знання мов	російська
Учасник	Наполеонівські війни
Титул	граф
Посада	Міністр оборони Російської Федерації і член Державної ради Російської імперії
Військове звання	Генерал артилерії
Рід	House of Arakcheyevd
Батько	Andrei Andrejewitsch Araktschejewd
Мати	Elisaweta Andrejewna Witlizkajad
Брати, сестри	Andrey Andreevich Arakcheevd
У шлюбі з	Anastasia Wasiliewna Khomutovad
Нагороди	орден Святого Іоанна Єрусалимського (Росія) (8 січня 1799)
Медіафайли у Вікісховищі

Олексі́й Андрі́йович Аракче́єв (23 вересня (4 жовтня) 1769 — 21 квітня (3 травня) 1834) — російський граф, генерал. Користувався прихильністю царя Олександра I, був військовим міністром, членом Державної ради.

У 1797—1798 рр. — командир Преображенського полку.

З 1808 року — військовий міністр, з 1810 — голова департаменту військових справ Державної ради Російської імперії. Був начальником військових поселень.

Аракчеєв увів у країні режим найлютішої політичної реакції, поліцейської сваволі та вояччини, нещадно придушував антикріпосницькі виступи селян і солдатів. Аракчеєв придушив повстання бузьких козаків у 1817 році, вчинив жорстоку розправу Чугуївського повстання військових поселенців 1819, над повсталими селянами на Дону і в Катеринославській губернії в 1820 році.

• Аракчеєвщина
• Клаузевіц (1780—1831)

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Аммон Ф. Г. В фаворе у кесаря: Александр I и Аракчеев [Архівовано 12 травня 2020 у Wayback Machine.]