Аравансай

Аравансай
Аравансай в нижній течії, в кишлаку Кулла
40°48′58″ пн. ш. 72°09′27″ сх. д. / 40.81612° пн. ш. 72.157577° сх. д.
Витік
Гирло	Карадар'я
Країни:	Киргизстан[1] і  Узбекистан
Регіон	Ошська область Киргизстан[1]
Довжина	90

Араванса́й (узб. Aravonsoy/Aravonsoy) або Арава́н — річка у Ферганській долині, що протікає територією Узбекистану та Киргизстану. Наразі впадає в канал Шахріхансай, прокладений її руслом у нижній течії.

У верхній течії (до злиття з притокою Акарт) річка має назву Гезарт, далі (до злиття з притокою Киргизата) — Чиле, відтак (до злиття з притокою Косчан) — Ішкеджан^[2].

Довжина річки становить 90 км, а площа басейну — 464 км².

За водним режимом Аравансай є типовою річкою льодовикового живлення. У її басейні розташовано 18 порівняно великих льодовиків загальною площею 49,1 км². Період водопілля триває з березня по вересень. У вегетаційний період 80% стоку річки спрямовується на зрошення посівів. Значну частку живлення також становлять снігові та підземні води (останні забезпечують близько 1/3 річного стоку). У нижній течії річка не замерзає, однак у літній період нерідко пересихає через забір води на іригаційні потреби.

Гезарт бере початок від одноімённого льодовика Гезарт на хребті Кічик-Алай (Киргизстан) на висоті близько 3950 м. У гірській частині річка формує вузькі й глибокі ущелини. Подолавши гірську ділянку, вона протікає Наукатською улоговиною, де розташований її перший конус виносу. Тут Чиле приймає притоки Киргизата та Косчан, отримуючи назву Аравансай, після чого прорізає невеликий гірський хребет Кара-Чатир.

Долина річки на цій ділянці тричі змінює ширину: звужується під час проходження крізь вапнякові масиви та розширюється у сланцевих породах. Нижче хребта Кара-Чатир Аравансай виходить на рівнинну територію Ферганської долини, де його стік майже повністю спрямовується на зрошення через систему каналів-відводів.

У нижній течії на березі Аравансая розташоване селище міського типу Араван. Далі річка перетинає державний кордон між Киргизстаном та Узбекистаном, входячи в межі Асакинського району Андижанської області, де її води також активно використовуються для іригації.

На передустьовій ділянці річка через інтенсивний забір води зазвичай повністю зневоднюється, а в літні місяці її русло залишається сухим. Між кишлаками Кулла та Бешмурза Аравансай впадає в канал Шахріхансай, споруджений далі уздовж історичного русла річки^[2].

У долині та каньйоні Аравансая розташовано низку важливих пам'яток археології, спелеології та історії:

1. Араванські петрогліфи (скеля Тепе-Куртка): На правому березі річки, неподалік селища Араван, розташована пам'ятка стародавнього скельного живопису. На вертикальних скелях вибито зображення породистих коней («небесні коні» давньої держави Давань), що датуються I тисячоліттям до н. е. — першими століттями н. е.
2. Карстові печери каньйону: У вапнякових масивах хребтів Кара-Чатир і Чиль-Устун, через які прорізається річка, сформувалися відомі спелеологічні об'єкти. Найвідомішою є печера Чиль-Устун із трьома великими залами, унікальними кальцитовими сталактитами та давніми арабськими написами на стінах. Також у цій зоні розташовані печери Чиль-Майрам, Дев-Жон (Девзіра) та Ехо.
3. Городище Мархамат (Ерші): У пониззі річки, на території Андижанської області, розташовані руїни античного городища, яке більшість дослідників ідентифікують як Ерші — давню столицю держави Давань.

1. ↑ ^{а б} GEOnet Names Server — 2018.
2. ↑ ^{а б} Ільїн, 1959, с. 138.

• Ільїн І. А. Чиле (Араван) // Водні ресурси Ферганської долини. - Ленінград: Гідрометеорологічне видавництво, 1959. - С. 138-139.
• Кликашев Н. Ф. Гідрографія річок Киргизії. - Фрунзе: Академія наук Киргизької РСР, 1961.
• Водні ресурси Середньої Азії та їх використання. - Ташкент: Фан, 1985.
• Географія Киргизстану: Енциклопедичний навчальний посібник / Головний редактор У. Асанов. — Бішкек, 2004.