Апліт

Апліт

Ідентифікація
Колір	світло-сірий, світло-рожевий, жовтуватий
Густина	2,5—2,7 г/см³
Апліт у Вікісховищі

Аплі́т (грец. απλους — простий) — лейкократова жильна магматична гірська порода, бідна слюдою та ін. кольоровими мінералами. Розрізнюють гранітні, діоритові, сієнітові, інші апліти. Найбільш розповсюджені гранітні апліти, що складаються з кварця, лужних польових шпатів і кислого плагіоклазу. Структура аплітів дрібнозерниста. Мінеральні зерна не мають правильних контурів. Колір світло-сірий, світло-рожевий, жовтуватий. Густина 2,5—2,7. Апліти використовуються в скляній промисловості, а також як сировина для щебеню. Найбільше родовище аплітів — в США (Пайн-Рівер, штат Вірджинія).^[1]

Апліт — магматична жильна дрібнозерниста порода, що складається винятково з світлозабарвлених мінералів того ж складу, що й глибинна порода, з якою пов'язаний апліт. Здебільшого пов'язаний з гранітом, хоч може зустрічатися з діоритом (діоритовий апліт), сієнітом (сієнітовий апліт). Як правило, апліти формуються з пізніх залишкових розплавів гранітної магми та характеризуються рівномірною дрібнозернистою, часто так званою «сахаровидною» структурою.^[1]

Для аплітів характерна рівномірно дрібнозерниста, світлозабарвлена структура; розмір зерен зазвичай становить близько 0,1—2 мм.^[2][3] У петрографічному описі аплітів часто вживають визначення «сахаровидна» текстура. На відміну від пегматиту, який має близький склад, апліт є значно дрібнозернистішим і зазвичай утворює невеликі інтрузивні тіла без виразної мінеральної зональності.^[2][3]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• Апліт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.