Апеллес
| Апеллес | |
|---|---|
| |
| Народження | 370 до н. е.  Колофон |
| Смерть | 306 до н. е. |
| Кос, Кос, Кос, Південні Егейські острови, Греція[1] | |
| Вчитель | Памфіл і Ephorusd |
| Діяльність | художник, письменник |
| Роки творчості | IV століття до н. е. |
| Відомі учні | Perseusd |
| Твори | Cyniska with chariot statues at Olympiad[2] |
| Батько | Pytheasd |
| Роботи в колекції | Музей Ґетті |
 Апеллес у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Апелле́с (грец. Απελλής, бл. 380 до н. е. — 300 до н. е.) — грецький живописець, один із найвизначніших грецьких художників. Походив із іонічного міста Колофон. Давньоримський історик Пліній Старший розповідав, що Апеллес жив на принципом «Nulla dies sine linea» — «Жодного дня без лінії».
Йому належать портрети володарів (в тому числі Александра III Великого), картини на міфологічно-релігійну тематику й алегорії; роботи Апеллеса відомі тільки з описів, відзначалися новаторством і сміливістю композиції. Він був придворним художником Філіпа ІІ і Александра Македонського, його твори прикрашали найбагатші палаци світу, він виставляв свої картини на огляд публіки, вислуховував критичні зауваження і виправляв помічені неточності.
Серед інших досягнень Апеллеса були:
- правильність малюнка;
- модуляція фігур;
- психологічна точність передачі характерів і душевних страждань;
- колоритність і яскравість фарб.
Про твори Апеллеса збереглись тільки свідчення з літературних джерел, в яких його називають найвеличнішим грецьким художником античності. Давньоримський історик Пліній Старший розповідав, що Апеллес жив на принципом «nulla dies sine linea» — жодного дня без лінії.
У часи Апеллеса також відбулося значне вдосконалення гами фарб. У його творчості своє продовження отримала так звана енкаустика — мистецтво особливим чином готувати і накладати на матеріал воскові фарби.
У культурі
- Тарас Шевченко в своїй автобіографії з іронією назвав «Апеллесом» дяка-маляра, в якого хотів учитися малювати.
- У жартівливому вірші «Сапожник» («Чоботар») О. С. Пушкіна використане античне оповідання (з «Природничої історії» Плінія Старшого) про чоботаря, який повчав художника («Тут Апеллес прервал нетерпеливо: „Суди, дружок, не свыше сапога!“»)[3]
- Анекдот про Апеллеса і шевця обіграний в оповіданні Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет».
Примітки
- ↑ Апеллесъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 400–401.
- ↑ Παυσανίας 6.1.6 // Ἑλλάδος Περιήγησις
- ↑ «К уроку литературы». Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
Джерела
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).