Анто

Анто д.-грец. Ἀνθώ
Міфологія	давньоримська міфологія
Значення імені	квітка
Місцевість	Лацій
Династія	Сільвії
Батько	Амулій
Пов'язані персонажі	Рея Сільвія

Анто (д.-грец. Ἀνθώ; також Анфо) — персонаж давньоримської міфології. Дочка жорстокого царя Альба-Лонги в легенді про заснування Риму. За найпоширенішою версією вона була дочкою Амулія і врятувала від смерті свою двоюрідну сестру Рею Сільвію. За версією історика Промафіона, була дочкою Тархетія, а мати Ромула та Рема була її рабинею. В більшості варіантів міфу вона безіменна, лише Плутарх називає її на ім'я.

За найпоширенішою версією легенди, Анто була єдиною дитиною Амулія — молодшого сина царя Альба-Лонги Проки Сільвія. Вона виховувалася разом зі своєю двоюрідною сестрою Реєю Сільвією (за іншою версією її звали Ілія). Дівчата були ровесницями і були дуже близькі, немов рідні сестри. Амулій, батько Анто, усунув від влади Нумітора, батька Реї Сільвії і вбив на полюванні її брата Лавза. Саму Рею Сільвію Амулій зробив весталкою — жрицею, яка мала залишатися незайманою. Однак, через чотири роки, Рея Сільвія завагітніла та народила синів Ромула та Рема. За однією з версій її зґвалтував сам Амулій. Цар мав намір стратити весталку за порушення обітниці цнотливості. Але за неї заступилася царська дочка, яка благала батька пощадити подругу. Амулій поступився вмовлянням Анто, яку дуже любив. Цар обмежився тим, що відправив племінницю до в'язниці^[1][2].

Плутарх також наводить альтернативну версію народження Ромула і Рема, викладену істориком Промафіоном в «Історії Італії». Згідно з нею, одного разу у вогнищі тиранічного царя Альба-Лонги Тархетія піднявся фалос і не зникав багато днів. Оракул Тефіди оголосив, що діва, яка з'єднається з цим фалосом, народить «знаменитого» сина. Цар розповів зміст пророцтва одній зі своїх дочок і наказав його виконати. Однак царівна чинила опір волі батька і послала замість себе рабиню, яка завагітніла від фалоса. Дізнавшись про це, цар наказав убити дівчат, але богиня Веста, з'явившись уві сні, заборонила це робити. Тоді Тархетій змусив їх ткати полотно, оголосивши, що видасть їх заміж після закінчення цього завдання. Проте, щоночі рабині, за наказом царя, розпускали полотно^[3][4].

Історик Іван Нетушил, аналізуючи імена персонажів міфу про заснування Риму, вказував на велику кількість у міфі нелатинських імен. На його думку, особливо виділяється ім'я дочки Амулія — Ἀνθώ, яке «безперечно» має грецьке походження. Її ім'я, у перекладі з грецької, означає квітку. На думку Нетушила, «виразно чужий вигляд» імені був причиною того, що його вкрай рідко згадано в легенді. Тільки Плутарх, який використовував праці Діокла Пепарефського, називає Анто на ім'я^[2]. У творах Діонісія Галікарнаського^[1] та Діона Кассія^[5] вона залишається безіменною^[6].

Дослідник Пітер Вайзмен припускав, що Анто спочатку мала латинське ім'я, але вже у Квінта Фабія Піктора воно було грецьким. Вчений пов'язував із цією героїнею спорудження в 241 чи 238 роках до н. е. едилами Луцієм та Марком Публіціями Маллеолами храму Флори біля храмів Церери, Лібера та Лібери і заснування регулярних Флоралій^[7]. На думку історикині Мирослави Миркович, Анто не відіграє важливої ролі в легенді через свою бездітність. Тому спадкоємцями Амулія є його діти від Реї Сільвії — Ромул і Рем^[8].

• Дионисий Галикарнасский. Римские древности / Перевод с древнегреческого Н. Г. Майоровой (гл. I—IX), И. Л. Маяк (гл. X—XC). Ответственный редактор И. Л. Маяк. — Москва : Издательский дом «Рубежи XXI», 2005.
• Діон Кассій. Cassius Dio: Roman History (англ.). Процитовано 29 листопада 2022.
• Плутарх. Сравнительные жизнеописания. — М. : Наука, 1994. — Т. 2. — 672 с. — ISBN 5-306-00240-4.

• Нетушил И. В. Легенда о близнецах Ромуле и Реме. — Журнал Министерства народного просвещения. — 1902. — № CCCXXXIX. — С. 12—96.
• Miroslava Mirkovic. Rea Silvia and seven Roman kings : kinship and power in early Rome : [англ.]. — Beograd : Kompromis dizaj, 2015. — 169 p. — ISBN 978-86-904669-1-7.
• Timothy Peter Wiseman. Remus: A Roman Myth : [англ.]. — Cambridge University Press, 1995. — 243 p. — ISBN 9780521483667.