Анрі Труая
| Анрі Труая | |
|---|---|
фр. Henri Troyat  | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Лев Асланович Тарасов |
| Псевдонім | Henri Troyat і for Lev Tarassov[1] |
| Народився | 1 листопада 1911[2][3][…] Москва, Російська імперія[5][6][1] |
| Помер | 3 березня 2007[7] (95 років) XVII округ Парижа, Париж[6] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна |  Російська імперія Франція |
| Національність | вірмени[8] |
| Діяльність | письменник, історик, сценарист, біограф |
| Сфера роботи | белетристика[9] |
| Alma mater | Lycée Pasteurd |
| Знання мов | французька[4][9] і російська |
| Мова творів | французька |
| Роки активності | 1935 — 2007 |
| Жанр | біографія, повість і есей |
| Magnum opus | L'Araigned |
| Членство | Французька академія |
| Нагороди | |
| Сайт: henritroyat | |
 Анрі Труая у Вікісховищі | |
Анрі Труая (фр. Henri Troyat; справжнє ім'я — Лев Тарасов або Левон Торосян, рос. Лев Асланович Тарасов, вірм. Լևոն Թորոսյան; 1 листопада 1911, Москва — 2 березня 2007, Париж) — французький письменник російсько-вірменського походження. Член Французької академії (1959). Автор белетристичних біографій «Достоєвський» (1940), «Пушкін» (1946), «Толстой» (1965) і ін.
Народження і дитинство
Труая народився у вірменській купецькій сім'ї, яка жила в Москві. Після Жовтневого перевороту родина емігрувала до Франції. Предки Труая походили від кубанських вірменських-черкесогаїв. В 1920 році сім'я починає жити в Парижі, де Анрі у віці 9 років вступає до ліцею.
Перші твори
Повернувшись з армії 1935 року, він пішов служити в бюджетний відділ поліцейської префектури, щоб заробити собі на життя, і одночасно пише твори по ночах. 1935-го Труая написав перший роман «Павук». За нього отримав найпрестижнішу літературну нагороду Франції — Гонкурівську премію. Тоді письменникові було 27 років. Перший роман «Оманливе світло» був опублікований у 1935 році.
В 1991 році за пропозицією Анрі Труая його друг режисер — Анрі Верней зняв фільми «Майрік» і «Вулиця Параді, будинок 588», у яких на прикладі своєї сім'ї розповідає про геноцид вірмен і життя діаспори.
Анрі Труая похований на паризькому цвинтарі Монпарнас (дільниця № 2)[10].
Примітки
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119247860 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées
- ↑ Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ Krikorian A., Heratchian H. Le dictionnaire biographique: Arméniens d'hier et d'aujourd'hui — Maisons-Alfort: 2021. — P. 581. — ISBN 978-2-905686-93-0
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Où reposent les lauréats du prix Goncourt ? [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]Прочитано 30.04.2016
Посилання
- Сайт, присвячений життю та творчості письменника (англійською). [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.]
- * Труая А. Баронеса і Музикант (пані фон Мекк і Чайковський). Переклад і коментарі – В. Білоцерківський(укр.)
|
Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).