YaChudo

Анрі Масперо

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Анрі Масперо
Henri Paul Gaston Maspero
Народився15 грудня 1883
Париж, Франція
Помер17 березня 1945
Бухенвальд, Третій Рейх[1]
КраїнаФранція
Діяльністьпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛіцей Монтеняd
ліцей Людовика Великого
Національна школа живих східних мов
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькитаєзнавство
ЗакладКолеж де Франс[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрезидент Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія надписів та красного письменства (1945)[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГастон Масперо[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЖорж Маспероd[5]
Jean Masperod[5]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHélène Maspero-Clercd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиФрансуа Масперо
РодичіÉveline Porée-Masperod Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Prix Stanislas Juliend (1928)

Prix Jean-Reynaudd (1950)

Анрі Поль Ґасто́н Масперо́ (фр. Henri Paul Gaston Maspero; 15 грудня 1883, Париж — 17 березня 1945, Бухенвальд) — французький китаєзнавець, професор, спеціаліст з мов та історії Індокитаю, відомий своїм внеском у вивчення Східної Азії. Перший європейський дослідник даосизму[6]. Син відомого французького археолога Ґастона Масперо.

Життєпис

Народився 15 грудня 1883 року в Парижі в родині вихідців з Італії, що мала також єврейське коріння[7]. Після того, як він здобув освіту з історії та літератури, Масперо-молодший у 1905 році приєднується до свого батька, який у той час працював в Єгипті, і пізніше публікує своє власне дослідження Les Finances de l'Egypte sous les Lagides. Після повернення до Парижа у 1907 році вивчав китайську мову під керівництвом археолога та китаєзнавця Едуарда Шаванна та право в Національному інституті східних мов та цивілізацій. У 1908 році вирушив до Ханоя, аби продовжити навчання у Французькому інституті Далекого Сходу.

У 1918 році змінив Едуарда Шаванна на посаді голови кафедри китайської мови в Колеж де Франс, у 1920 році отримав звання професора. У 1927 році опублікував монументальну працю «Стародавній Китай» (La Chine Antique). В наступні роки зайняв місце Марселя Гране на чолі кафедри китайської цивілізації в Сорбонні, керував відділом китайської релігії в Практичній школі вищих досліджень, був обраний членом Академії надписів та красного письменства.

26 липня 1944 року Масперо та його дружина, які знаходилися в окупованому Парижі, були арештовані через участь їхнього сина у французькому Русі Опору. Масперо був відправлений до концентраційного табору Бухенвальд, де через пів року 17 травня 1945 у 61 рік помер. Батько французького книговидавця, письменника та журналіста Франсуа Масперо.

Див. також

  • Гастон Масперо — батько, французький археолог та єгиптолог
  • Жорж Масперо — брат, французький китаєзнавець
  • Франсуа Масперо — син, французький книговидавець, письменник, журналіст

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 12 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Список професорів Колеж де Франс
  3. ↑ www.aibl.fr
  4. ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  5. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #12469330X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Масперо Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1969.
  7. ↑ Katz, (2014), p. xv.

Література

  • Auboyer, Jeannine (1947). Henri Maspero (1883–1945). Artibus Asiae (фр.). 10 (1): 61—64. JSTOR 3248491.
  • Demiéville, Paul (1947). Henri Maspero et l'avenir des études chinoises [Henri Maspero and the Future of Chinese Studies]. T'oung Pao (фр.). 38 (1): 16—42. doi:10.1163/156853297x00473. JSTOR 4527248.
  • Honey, David B. (2001). Incense at the Altar: Pioneering Sinologists and the Development of Classical Chinese Philology. American Oriental Series 86. New Haven, Connecticut: American Oriental Society. ISBN 0-940490-16-1.
  • Katz, Paul R. (2014). Religion in China and Its Modern Fate. Waltham: Brandeis University Press.
  • Yetts, W. Perceval (1946). Obituary Notices – Henri Maspéro. Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland (1): 95. JSTOR 25222077.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).