Анрі Жерве

Анрі Жерве
фр. Henri Gervex
Народження	10 вересня 1852[1][2][…] або 10 грудня 1852[4][5][6]  Монмартр, Париж
Смерть	7 червня 1929[3][7][…] (76 років)
	XVII округ Парижа, Париж[3]
Поховання	Пер-Лашез[9]
Країна	Франція[10]
Жанр	портрет
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв
Вчитель	Pierre-Nicolas Brissetd, Александр Кабанель і Ежен Фромантен
Діяльність	художник, ілюстратор, пастеліст
Роки творчості	1872[10] — 1929[10]
Відомі учні	Henry Gerbaultd, Georges Duboscd, Жак-Еміль Бланш, Емма Толл, Марта Тайнелл, Gunnar Gunnarsson Wennerbergd і Ida Törnströmd
Член	Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії і Академія красних мистецтв Франції
Твори	Rolla, À la République françaised, Avant l'opérationd і Histoire du siècled
Учасник	Перша світова війна
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Палац витончених мистецтв[11], Fin-de-Siècle Museumd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей витончених мистецтв Парижаd, Національний музей образотворчого мистецтва[12], Карнавале, Детройтський інститут мистецтв, Музей д'Орсе, Королівські музеї витончених мистецтв[13], Смітсонівський музей американського мистецтва[14], Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Музей сучасної історії (Париж), Реймський музей образотворчого мистецтваd, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Діжонський музей образотворчого мистецтва, Музей образотворчих мистецтв Нансі і Raclin Murphy Museum of Artd
Нагороди
Анрі Жерве у Вікісховищі

Анрі Жерве (фр. Henri Gervex; 10 грудня 1852, Париж — 7 червня 1929, Париж) — французький історичний жанровий і портретний живописець, учень Бріссе, Фромантена і Кабанеля.

Анрі Жерве народився 10 грудня 1852 року у місті Парижі.

Вперше став відомий картинами міфологічного змісту, виконаними в дусі французького ідеалізму, наприклад, «Сатир, що грає з вакханкою» (Люксембурзька галерея, в Парижі) та «Діана та Ендіміон», а потім, приєднавшись до групи реалістів, став писати, крім портретів, також сцени паризького життя.

Сильний колорит, хизування широкого пензля і майстерна гра світловими ефектами є головними достоїнствами його творів, які, однак, можна іноді дорікнути в неглибокому змісті і розрахунку на занадто грубе пробудження емоцій у глядачя.

Головні з таких творів: «Анатомування трупа в лікарні» (1876), «Причастя в паризькій церкві пресвятої Трійці» (1877), «Ролла» (1878, на тему з поеми А. Мюссе), «Після балу» (1879), «Контора благодійної установи» (1883), «Засідання журі з мальовничого відділу паризького салону» (1885), «Перед операцією» (1887) та «У редакції газети La Republique française» (1891), зібрання портретів.