Анонімайзер

Анонімайзер (англ. anonymizer) — інструмент, призначений для анонімізації^[1] даних за допомогою віддаленого проксі-сервера, що значно ускладнює відстеження активності в інтернеті^[2][3].

По суті, це комп'ютерна проксі-служба, яка виступає посередником і захисним екраном між комп'ютером клієнта та рештою Інтернету. Ця служба отримує доступ до Інтернету від імені користувача, тим самим захищаючи його особисту інформацію та приховуючи ідентифікаційні дані з комп'ютера клієнта^[4][5].

Анонімний проксі-сервер є протилежністю прозорого проксі-сервера, який надсилає інформацію про користувача в заголовку запиту на з'єднання^[6].

Анонімізатори використовуються для забезпечення конфіденційності інформації про користувача та надання доступу до вебсайтів, заборонених цензурою^[3][7][8][9].

Хоча анонімайзери є корисним інструментом для захисту конфіденційності, важливо розуміти, що вони не можуть повністю захистити користувача і можуть бути зламані досвідченими крекерами; крім того, їх використання може бути заборонено в деяких країнах, як-от в Росії^[5].

Слід зазначити, що використання анонімайзера не тільки не гарантує конфіденційність даних, що передаються між користувачем і цільовим вебсервером, але й становить додатковий ризик порушення конфіденційності та можливого витоку особистої інформації на вузлі. Не рекомендується поєднувати кілька анонімізаторів, оскільки це збільшує ризик порушення конфіденційності пропорційно до кількості служб і комп'ютерів у ланцюжку. Крім того, якщо не використовувати анонімізатор з шифруванням, всі повідомлення передаються у відкритому вигляді і можуть бути перехоплені в будь-якій точці маршруту^[3]. Не рекомендується при роботі через анонімайзер використовувати особисті облікові записи, так як на кожному комп'ютері в ланцюжку анонімізаторів існує ризик, що він вже був скомпрометований власником або крекером, і що з'єднання може прослуховуватись, а дані можуть бути перехоплені^[3][10].

Використання анонімізаторів може збільшити затримку, залежно від їх завантаженості, але деякі анонімізатори зберігають локальний кеш розміром у кілька сотень мегабайтів найчастіше відвідуваних сайтів, щоб вирішити цю проблему, тому іноді можна швидше отримати доступ до сайту через анонімізатор^[3].

За необхідності використовувати анонімайзер, рекомендується вибирати ті, які зарекомендували себе як надійні і працюють вже багато років. Також слід підкреслити, що більшість запитів, якщо уряд цього бажає, перехоплюються за допомогою списку IP-адрес анонімізаторів, які не особливо приховані, можуть відстежувати, обробляти статистику та задіяти інші методи обробки інформації, тоді як за сприяння місцевих провайдерів дуже легко визначити місцезнаходження — за MAC-адресами, які можна змінити тільки при наявності спецапаратури або старих мережевих або материнських плат з такою можливістю. Новіші варіанти зв'язку відстежуються з такою ж легкістю. Наразі найпростішим і найкращим варіантом є «НТТРЅ://ddd.ddd.ddd.ddd», який можна відстежувати, але який складніше прочитати.

Коли користувачі анонімізують свою персональну електронну ідентифікаційну інформацію, це сприяє:

• мінімізації ризиків;
• розблокуванню заблокованих ресурсів;
• запобіганню крадіжці особистих даних;
• приховуванню історії пошукових запитів;
• уникненню юридичних та/або соціальних наслідків^[4].

У сфері бізнесу користувачі використовують анонімну електронну ідентифікацію.

Майже всі браузери (Google Chrome, Mozilla Firefox, Opera, EDGE, Safari тощо) мають опцію «режим інкогніто», яка не зберігає онлайн-активність користувача, не зберігає історію відвіданих сайтів, не запам'ятовує введені дані, не відображає імена завантажених файлів, а створені закладки і завантажені файли в приватному вікні браузера залишаються на носії. Однак режим інкогніто не підмінює IP-адресу і не забезпечує анонімності в Інтернеті. Він не є ефективним для захисту конфіденційних даних під час серфінгу в інтернеті^[11].

• Анонімайзер // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 64. — ISBN 978-617-7627-10-3.
• Cybersecurity, RocketMe Up (19 жовтня 2024). Data Anonymization Techniques — Can We Truly Protect User Privacy?. Medium (англ.).