YaChudo

Анні Фішер

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Анні Фішер
угор. Fischer Annie
Основна інформація
Дата народження5 липня 1914[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБудапешт, Угорщина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті10 квітня 1995[5][6][…] (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіБудапешт, Угорщина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняФаркашреті[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкласична піаністка, вчителька музики, композиторка, піаністка, музикантка Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаМузична академія Ференца Ліста Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіArnold Székelyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніRobert Weiszd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиHungarotond, EMI, Deutsche Grammophon і Supraphon Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
командорський хрест із зіркою Ордена Заслуг Угорщини орден Трудового Червоного Прапора

Премія імені Кошута (1949)

Заслужений художник Угорщиниd (1952)

премія Угорської спадщиниd (1997)

Премія імені Кошута (1955)

Премія імені Кошута (1965)

У шлюбі зAladár Tóthd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриSándor Fischerd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Анні Фішер (угор. Fischer Annie; 5 липня 1914 — 10 квітня 1995) — угорська піаністка єврейського походження, одна з перших угорських геніальних піаністів-вундеркіндів[9].

Біографія

Анні Фішер[10] народилася 5 липня 1914 року. Батьки виявили її талант у ранньому віці, коли вона почала грати на фортепіано, почувши гру сусіда за стіною, який був учителем по фортепіано. Анні почала свою музичну кар'єру як обдарована піаністка. У 10 років вона дебютувала з концертом Бетховена № 1 до мажор[11]. Через два роки грала Моцарта і Шумана в Цюриху.

Навчалася у Музичній академії Ференца Ліста, вчилася в Арнольда Секея та Ернста фон Донаньї. У 14 років її незвичайний талант був визнаний.

У 1933 році стала лауреаткою Міжнародного фортепіанного конкурсу імені Ліста в Будапешті. Відтоді молоду піаністку стали запрошувати грати на найбільших концертних майданчиках практично в кожному великому місті Європи.

У 1937 році Анні Фішер одружилася з на 15 років старшим Аладаром Тотом, впливовим критиком і журналістом провідних сучасних угорських газет «Pesti Napló» і «Nyugat». Він стежив за кар'єрою Фішер і регулярно публікував статті про неї, аж до їхнього весілля.

Під час Другої світової війни Фішер з чоловіком жила у Швеції і лише у 1946 році вони повернулися в Будапешт. Анні Фішер почала викладати у Вищій музичній школі імені Ліста і в 1965 році отримала звання професора. Чоловік став директором Угорського державного оперного театру і займав це місце до 1956 року. У цей період він докладав усіх зусиль для відродження угорської музичної культури. Анні Фішер в цей час гастролювала країною і світом, даючи велику кількість концертів. Вона була почесною гостею в концертних залах Англії, Нідерландів, Франції, Швейцарії та Японії[9].

Якщо судити з імен композиторів, то репертуар Анні Фішер не дуже широкий. Вона обмежує себе майже виключно шедеврами класики і романтики. Виняток становлять, мабуть, лише деякі твори Дебюссі і музика її співвітчизника Бела Бартока (Фішер була однією з перших виконавиць його Третього концерту). Особливо вдаються їй твори великої форми — концерти, сонати, варіаційні цикли. Центральне місце в її репертуарі займають твори Моцарта, Бетховена і Шумана, але при цьому вона рівною мірою віртуозно виконує твори Шопена, Шуберта і Брамса.

Починаючи з 1977 року, вона витратила 15 років на роботу в студіях, працюючи над записом всіх сонат Бетховена, — циклу, який так і не випустила за життя. Однак після смерті Анні Фішер багато частин цієї роботи стали доступні слухачам і отримали високу оцінку серед поціновувачів класичної музики[12].

Померла 10 квітня 1995 року, похована на цвинтарі Фаркашреті в Будапешті поруч із чоловіком.

Нагороди

Серед нагород Фішер — 3 премії Кошута (1949, 1955, 1965 роки)[13]. Незадовго до своєї смерті — 10 квітня 1995 року — вона отримала в Будапешті престижну премію за заслуги перед Угорською Республікою «Magyar Köztársasági Érdemrend középkeresztje».(угор.)

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129613231 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. ↑ Discogs — 2000.
  6. ↑ FemBio database
  7. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  8. ↑ http://www.bessenyei.hu/farkasret/abc.pdf
  9. ↑ а б Анни Фишер — венгерская пианистка. propianino.ru. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
  10. ↑ Jean-Pierre Thiollet, 88 notes pour piano solo, "Solo nec plus ultra", Neva Editions, 2015, 50. ISBN 978 2 3505 5192 0.
  11. ↑ Annie Fischer. yuanhuang.wixsite.com. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(англ.)
  12. ↑ Анни Фишер. newswe.com. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
  13. ↑ Анни Фишер (Annie Fischer). classic-music.ru. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).