Анні Фішер
| Анні Фішер | |
|---|---|
| угор. Fischer Annie | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 липня 1914[1][2][…] |
| Місце народження | Будапешт, Угорщина[4] |
| Дата смерті | 10 квітня 1995[5][6][…] (80 років) |
| Місце смерті | Будапешт, Угорщина[4] |
| Поховання | Фаркашреті[8] |
| Громадянство | |
| Професії | класична піаністка, вчителька музики, композиторка, піаністка, музикантка |
| Освіта | Музична академія Ференца Ліста |
| Вчителі | Arnold Székelyd |
| Відомі учні | Robert Weiszd |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| Лейбли | Hungarotond, EMI, Deutsche Grammophon і Supraphon |
| Нагороди | |
| У шлюбі з | Aladár Tóthd |
| Брати, сестри | Sándor Fischerd |
| | |
Анні Фішер (угор. Fischer Annie; 5 липня 1914 — 10 квітня 1995) — угорська піаністка єврейського походження, одна з перших угорських геніальних піаністів-вундеркіндів[9].
Біографія
Анні Фішер[10] народилася 5 липня 1914 року. Батьки виявили її талант у ранньому віці, коли вона почала грати на фортепіано, почувши гру сусіда за стіною, який був учителем по фортепіано. Анні почала свою музичну кар'єру як обдарована піаністка. У 10 років вона дебютувала з концертом Бетховена № 1 до мажор[11]. Через два роки грала Моцарта і Шумана в Цюриху.
Навчалася у Музичній академії Ференца Ліста, вчилася в Арнольда Секея та Ернста фон Донаньї. У 14 років її незвичайний талант був визнаний.
У 1933 році стала лауреаткою Міжнародного фортепіанного конкурсу імені Ліста в Будапешті. Відтоді молоду піаністку стали запрошувати грати на найбільших концертних майданчиках практично в кожному великому місті Європи.
У 1937 році Анні Фішер одружилася з на 15 років старшим Аладаром Тотом, впливовим критиком і журналістом провідних сучасних угорських газет «Pesti Napló» і «Nyugat». Він стежив за кар'єрою Фішер і регулярно публікував статті про неї, аж до їхнього весілля.
Під час Другої світової війни Фішер з чоловіком жила у Швеції і лише у 1946 році вони повернулися в Будапешт. Анні Фішер почала викладати у Вищій музичній школі імені Ліста і в 1965 році отримала звання професора. Чоловік став директором Угорського державного оперного театру і займав це місце до 1956 року. У цей період він докладав усіх зусиль для відродження угорської музичної культури. Анні Фішер в цей час гастролювала країною і світом, даючи велику кількість концертів. Вона була почесною гостею в концертних залах Англії, Нідерландів, Франції, Швейцарії та Японії[9].
Якщо судити з імен композиторів, то репертуар Анні Фішер не дуже широкий. Вона обмежує себе майже виключно шедеврами класики і романтики. Виняток становлять, мабуть, лише деякі твори Дебюссі і музика її співвітчизника Бела Бартока (Фішер була однією з перших виконавиць його Третього концерту). Особливо вдаються їй твори великої форми — концерти, сонати, варіаційні цикли. Центральне місце в її репертуарі займають твори Моцарта, Бетховена і Шумана, але при цьому вона рівною мірою віртуозно виконує твори Шопена, Шуберта і Брамса.

Починаючи з 1977 року, вона витратила 15 років на роботу в студіях, працюючи над записом всіх сонат Бетховена, — циклу, який так і не випустила за життя. Однак після смерті Анні Фішер багато частин цієї роботи стали доступні слухачам і отримали високу оцінку серед поціновувачів класичної музики[12].
Померла 10 квітня 1995 року, похована на цвинтарі Фаркашреті в Будапешті поруч із чоловіком.
Нагороди
Серед нагород Фішер — 3 премії Кошута (1949, 1955, 1965 роки)[13]. Незадовго до своєї смерті — 10 квітня 1995 року — вона отримала в Будапешті престижну премію за заслуги перед Угорською Республікою «Magyar Köztársasági Érdemrend középkeresztje».(угор.)
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129613231 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ FemBio database
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ http://www.bessenyei.hu/farkasret/abc.pdf
- ↑ а б Анни Фишер — венгерская пианистка. propianino.ru. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
- ↑ Jean-Pierre Thiollet, 88 notes pour piano solo, "Solo nec plus ultra", Neva Editions, 2015, 50. ISBN 978 2 3505 5192 0.
- ↑ Annie Fischer. yuanhuang.wixsite.com. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(англ.)
- ↑ Анни Фишер. newswe.com. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
- ↑ Анни Фишер (Annie Fischer). classic-music.ru. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
Посилання
- Unofficial Website: Annie Fischer Legendary Pianist (with Biography,Discography,Concertography and Rare Photos) [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] created and managed by Yuan Huang, Dec.2014
- ANNIE FISCHER plays BEETHOVEN ~ Piano Concerto # 3 in C minor - NHK Symphony 1989 на YouTube (угор.)
- Annie Fischer plays Mozart: Klavierkonzert C-dur ("Elvira Madigan") на YouTube (угор.)
- Annie Fischer plays Schumann: Klavierkonzert a-minor video! full! на YouTube (угор.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).