Анна Зеґерс

Анна Зеґерс
нім. Anna Seghers
Ім'я при народженні	нім. Netty Reiling нім. Netti Reiling
Псевдонім	Anna Seghers і for Netty Radvanyi (født Reiling)[1]
Народилася	19 листопада 1900[2][3][…]  Майнц, Німецька імперія[5][6][…]
Померла	1 червня 1983[7][8][…] (82 роки)  Східний Берлін, НДР[6]
Поховання	Доротеенштадтський цвинтар
Країна	НДР  Німецький Рейх
Місце проживання	Берлін Париж Мексика Берлін Adlershofd
Діяльність	письменниця-романістка, бійчиня опору, письменниця
Сфера роботи	роман
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1922) і Кельнський університет (1920-ті)
Знання мов	німецька[9][10]
Роки активності	з 1924
Magnum opus	The Seventh Crossd
Членство	Академія мистецтва НДР, Association of Proletarian-Revolutionary Authorsd, Q1596407? і Спілка письменників НДРd
Партія	Комуністична партія Німеччини і Соціалістична єдина партія Німеччини
Батько	Isidor Reilingd
Мати	Hedwig Reilingd
У шлюбі з	Johann Lorenz Schmidtd
Діти	Pierre Radvanyid і Ruth Radvanyid
Нагороди	Почесний громадянин Берлінаd (19 листопада 1975) Johannes R. Becher Medald премія Генріха Кляйста (1928) honorary doctor of the University of Jenad (1959) honorary citizen of Mainzd (1981)
Сайт: anna-seghers.de
Анна Зеґерс у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Нетті Радваньї (Netty Radványi), до шлюбу Рейлінг (Reiling), відома як Анна Зе́ґерс (Anna Seghers; 1900—1983) — німецька письменниця, антифашистська активістка.

Народилася 19 листопада 1900 року в Майнці в єврейській родині, батько — антиквар і художній експерт. Навчалася в Кельнському і Гейдельберзькому університетах. У 1925 році одружилася з угорським письменником і соціологом Ласло Радваньї, в шлюбі народила двох дітей. Членкиня Комуністичної партії Німеччини з 1928 року (з 1947 року членкиня СЄПН).

У 1933 році після приходу до влади нацистів Зеґерс була ненадовго заарештована гестапо, а її книги спалені, після чого вона емігрувала до Франції. Фактично саме ця обставина зробила зі «звичайної домогосподарки і матері сімейства» письменницю, полум'яну борчиню з нацистською ідеологією. Брала участь в антифашистському конгресі письменників (Іспанія, липень 1937). У 1940 році, коли гітлерівські війська вступили до Франції, Анна Зеґерс з окупованого Парижа переїхала на південь, в Марсель. Життя й долі вимушених мігрантів у портовому місті в очікуванні закордонної візи відображено в її романі «Транзит» (1944). У 1941 році вона перебралася в Мехіко, де заснувала антифашистський «Клуб Генріха Гейне» (Heinrich-Heine-Klub) і журнал «Вільна Німеччина» (Freies Deutschland).

Після закінчення Другої світової війни в 1947 році вона повернулася до Східної Німеччини і оселилася в Берліні.

У 1959 році був виданий роман «Рішення», а в 1968 було видано продовження — «Довіра».

Зеґерс була членкинею Світової ради миру і Комітету з міжнародних Ленінських премій; головою Союзу німецьких письменників (1958—1978); членкинею Німецької академії мистецтв.

• 1933 — Оцінена голова (Der Kopflohn)
• 1935 — Шлях крізь лютий (Der Weg durch den Februar)
• 1942 — Сьомий хрест (Das siebte Kreuz)
• 1944 — Транзит (англ. Transit Visa — 1944, нім. Transit — 1947)
• 1946 — Прогулянка мертвих дівчат (Der Ausflug der toten Mädchen)
• 1949 — Мертві залишаються молодими (Die Toten bleiben jung)
• 1949 — Весілля на Гаїті (Die Hochzeit von Haiti)
• 1959 — Рішення (Die Entscheidung)
• 1961 — Світло на ешафоті (Das Licht auf dem Galgen)
• 1962 — Карибські історії (Karibische Geschichten)
• 1968 — Довіра (Das Vertrauen)
• 1980 — Три жінки з Гаїті (Drei Frauen aus Haiti)

У 1944 році американський кінорежисер Фред Циннеманн екранізував роман «Сьомий хрест» зі Спенсером Трейсі у головній ролі.

У 2018 році за однойменним романом письменниці німецький кінорежисер Крістіан Петцольд зняв фільм «Транзит».

• Зеґерс Анна // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 651. — ISBN 966-692-578-8.