Анна Захер
| Анна Захер | |
|---|---|
нім. Anna Sacher  | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Anna Maria Fuchs |
| Народилася | 2 січня 1859[1] Відень, Австрійська імперія[2] |
| Померла | 25 лютого 1930[1] (71 рік) Відень, Австрія[2] |
| Поховання | Dornbacher Cemeteryd[3] |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | готельєрка, власниця готелю |
| Галузь | hotel managementd[4][4] і гастрономія[4] |
| Знання мов | німецька[4] |
| У шлюбі з | Едуард Захер[5] |
Анна Марія Захер (нім. Anna Maria Sacher, до шлюбу Фукс (нім. Fuchs); 2 січня 1859, Відень — 25 лютого 1930, Відень) — австрійська підприємиця, власниця віденського готелю «Захер».
Біографія
Анна Захер — дочка м'ясника Йоганна Фукса, виросла в австрійській столиці, де навчалася в школі і допомагала батькові у м'ясній крамниці.
У 1880 році одружилася з кондитером і власником готелю Едуардом Захером, сином Рози і Франца Захерів і автором рецепта всесвітньо відомого торта «Захер», який пізніше продавався в цукерні при готелі. У шлюбі народила синів Едуарда і Крістофа.
У 1876 році чоловік відкрив у Відні готель на вулиці Філармонікерштрассе, який за кілька років здобув велику популярність і славу за свою елегантність, ексклюзивність і високий рівень кулінарного мистецтва. Після смерті чоловіка в 1892 році готелем керувала Анна.
У наступні десятиліття, завдяки її кулінарному досвіду й унікальному стилю управління, готель по праву зайняв почесне місце серед найвідоміших аналогічних закладів Європи. Анна, як і її чоловік, отримала почесне звання постачальника Двору Імператора Австро-Угорщини.
Анна Захер відзначена численними преміями на кулінарних виставках. Крім того, вона запам'яталася своєю пристрастю до сигар і маленьких французьких бульдогів.
У 1929 році А. М. Захер залишила управління готелем у зв'язку із серйозними фінансовими проблемами.[6] У 1934 році, у результаті конкурсного відбору, готель «Захер» перейшов у власність родин Гюртлерів і Зіллерів.
У масовій культурі
У кіно
- У 1939 році на німецькі екрани вийшов художній фільм «Готель „Захер“», у якому роль господині готелю Анни Захер виконала Гедвіга Бляйбтрой[7].
- У 2016 році вийшов у прокат австрійсько-німецький мінісеріал «Захер: Історія спокуси», у якому роль Анни Захер виконала Урсула Штраус[8].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в verschiedene Autoren Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #139577270 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.friedhoefewien.at/grabsuche?submitHidden=true&name=Anna%20Sacher&friedhof=007&jdb_bis=1930
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.encyclopedia.com/women/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/sacher-anna-1859-1930
- ↑ The Winnipeg Tribune 25 Feb 1930, page Page 1. Newspapers.com (англ.). Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Hotel Sacher [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.], www.filmportal.de
- ↑ Wiens legendäres Sacher im ORF-Weihnachtsprogramm [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], www.ots.at
Література
- Ingrid Haslinger: Kunde — Kaiser. Die Geschichte der ehemaligen kuk Hoflieferanten. Schroll, Wien 1996 року, ISBN 3-85202-129-4 .
- János Kalmár, Mella Waldstein: Ku K. Hoflieferanten Wiens. Stocker, Graz 2001, ISBN 3-7020-0935-3 . S. 10-15.
Посилання
- Біографія [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- Біографія [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).