YaChudo

Анна Грувер

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Анна Грувер
Народиласяквітень 1996 (30 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Донецьк
ГромадянствоУкраїна
Діяльністьписьменниця, поетка, есеїстка, перекладачка
Сфера роботипоезія[1], література[1], есей[1] і перекладацтво[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛітературний інституту ім. Горького, Яґеллонському університеті (Краків, Польща)
Знання мовукраїнська[1] і польська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська англійська, французька, німецька, польська, чеська, литовська, іврит
ЧленствоУкраїнський ПЕН[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Анна Грувер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Анна Грувер (нар. 1996 року в Донецьку, де жила до 17 років) — письменниця, поетка, есеїстка, перекладачка. Членкиня PEN Ukraine. Дебютний роман Анни Грувер «Її порожні місця» вийшов друком 2022 року у «Видавництві Старого Лева» вже під час повномасштабної війни Росії проти України і увійшов до списку найкращих книжок року за версією PEN Ukraine. Фрагмент другого роману «Нерухомість» вперше був анонсований у Vogue Ukraine восени 2023 року.[3]

Освіта

У 2013 році вступила до Літературного інституту ім. Горького, звідки пішла на початку 2017 року (за власним бажанням) через російсько-українську війну.[4]

2018-2022 роки: Вивчала юдаїку в Яґеллонському університеті (Краків, Польща).[5]

Творчість

Дебютний роман Анни Грувер «Її порожні місця» вийшов друком 2022 року у «Видавництві Старого Лева» вже під час повномасштабної війни Росії проти України і увійшов до списку найкращих книжок року за версією PEN Ukraine.

Фрагмент другого роману «Нерухомість» вперше був анонсований у Vogue Ukraine восени 2023 року.

Авторка поетичної збірки «За вашим запитом нічого не знайдено», 2019 рік. Вірші перекладалися англійською, французькою, німецькою, польською, чеською, литовською, івритом та іншими мовами.[6]

Перекладає з польської і на польську есеї і сучасну поезію (зокрема, вірші Анети Камінської, Аґати Яблонської, Пауліни Підзік).[7]

З англійської переклала збірку оповідань Кеті Ферріс «хлопцідівчатка /boysgirls/» (2021 рік). Разом із Василем Махном переклала збірку віршів Богдана Задури «Прості Істини» (2024 рік).[8]

Робить інтерв’ю з українськими письменниками і діячами культури, такими як Любов Якимчук, Остап Сливинський, Оксана Луцишина, Василь Махно, Ігор Козловський, Ірина Шувалова.[9]

Упорядниця книги-розмови з відомим українським філософом і релігієзнавцем Ігорем Козловським — «Вільний у полоні»[10]. Рідкісним документальним свідченням життя в полоні на тимчасово окупованих територіях України. Ця історія мужності й внутрішньої сили надихає та підтримує у найскладніші моменти життя. Книжка поєднує інтелектуальну глибину з щирістю й простотою, залишаючись теплою, уважною та по-справжньому людяною.[11]

Участь у читаннях

Письменницькі резиденції

Як поетка і перекладачка, увійшла в список переможців конкурсу проєктів від European Festivals Fund for Emerging Artists – EFFEA (2024 рік).[9]

Разом із іншими українськими поетками брала участь у зйомках документального фільму Vojna jedna báseň, режисер Філіп Ремунда, Чехія, 2023 рік.[12]

Волонтерство

На початку повномасштабної війни у 2022 році була волонтеркою в шелтері в Дніпрі та пізніше в евакуйованому з Київщини до Львова інтернаті.

В 2023 році працювала координаторкою українського проєкту The Key of Understanding, асистенткою відділу освіти у Galicia Jewish Museum у Кракові, де займалася перекладами вцілілих свідків Голокосту, фотографіями і документами Другої світової війни, темою гетто, підлітковими і дитячими освітніми воркшопами.[13]

Нагороди

  • Лауреатка поетичної премії видавництва «Смолоскип» (2019 рік, III премія),[6]
  • Одна з переможців поетичного конкурсу Mega-Zin, реалізованого під час Festiwalu Miłosza (Краків, 2024 рік).
  • Учасниця письменницьких резиденцій Residenz für Schriftsteller*innen in der Stiftung Genshagen (Німеччина, 2022 рік), Krakow Institute of Literature (Польща, 2023 рік),
  • Writer in Residence of Kulturvermittlung Steiermark in Graz (Австрія, 2024 рік)
  • Як поетка і перекладачка, увійшла в список переможців конкурсу проєктів від European Festivals Fund for Emerging Artists – EFFEA (2024 рік)[12]

Список творів

Джерела

  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Члени ПЕН
  3. ↑ а б Книжковий інтернет-магазин Лабораторія. Книжковий інтернет-магазин Лабораторія (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.
  4. ↑ Заблоцька, Оксана (24 квітня 2025). "Про молодість, яка зникає під тектонічними зсувами часу": що відомо про новий роман Анни Грувер. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.
  5. ↑ а б Видавництво Старого Лева. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.
  6. ↑ а б Видавництво Старого Лева. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.
  7. ↑ Видавництво Старого Лева. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.
  8. ↑ Видавництво Старого Лева. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.
  9. ↑ а б 2. Анна Грувер. «Її порожні місця». msmb.org.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.
  10. ↑ Видавництво Старого Лева. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 6 січня 2026.
  11. ↑ Вільний у полоні. laboratory.ua (укр.). Процитовано 6 січня 2026.
  12. ↑ а б Грувер Анна. PEN Ukraine (укр.). 25 лютого 2025. Процитовано 20 листопада 2025.
  13. ↑ Культура, Суспільне (17 лютого 2025). "Цензура болю": Анна Грувер для проєкту "Бути у світі". Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 20 листопада 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).