YaChudo

Ганна Герцик

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Ганна Герцик
Ім'я при народженніГанна Павлівна Герцик
Народилася
Полтава
Померлане раніше 24 січня 1752
Національність

єврейка (християнка)

українка
Конфесіяправослав'я
РідГерцики
БатькоПавло Семенович Герцик
МатиІрина Яблонська
РодичіЗабіли
У шлюбі зПилип Орлик
Діти3 сини та 5 доньок

Ганна Павлівна Герцик (29 липня 1683 — пом. не раніше 24 січня 1752[1][2]) — дружина гетьмана Пилипа Орлика.

Життєпис

Походила з старшинського роду Герциків, які мали єврейське коріння. Донька Павла Герцика, полтавського полковника й генерального осавула, та його дружини Ірини Яблонської.

У 1698 році стала дружиною писаря полтавського полку Пилипа Орлика. Цей шлюб посприяв кар'єрі Орлика: Ганна принесла в посаг села на Стародубщині, Чернігівщині й Полтавщині, що дало змогу йому стати заможним «державцем».

Підтримувала політичні погляди чоловіка щодо відокремлення від Московського царства. Після виступу гетьмана Івана Мазепи проти Петра I у 1708 році та програної шведами та українцями Полтавської битви у 1709 році Орлики були вимушені емігрувати разом з Мазепою та козацькою старшиною. У вигнанні чоловіка Ганни було обрано гетьманом Війська Запорізького (1710). Ганна до 1711 року вже народила трьох синів, один з яких був хрещеником шведського короля Карла XII (Яків), а інший — Івана Мазепи (Григорій).

У вигнанні саме гетьманша взяла на себе більшість відповідальності за дітей (а всього їх в родині було сім), поки Пилип їздив по всій Європі в пошуках міжнародної підтримки для звільнення України та її об'єднання. Ганна була для гетьмана справжнім тилом в Османській імперії, Швеції, Німеччині.

У Швеції на острові Рюген Ганна народила доньку Марію. В Крістіянстаді, Ганна Орлик залишалась з сім'єю довгий час. 11 жовтня 1720 року Орлики залишили Швецію. Шлях Ганни спочатку стелився до Ганновера, потім до Вроцлава, де вона разом з дітьми переховувалася у монастирі від московських шпигунів. У 1721 році раптово помер син Яків. Деякий час разом з доньками Варварою та Марією мешкала у Станиславові.

Вела листування з німецькими князями, польськими магнатами та шведськими королями, намагаючись допомагати у справах спочатку чоловікові, згодом синові Григорію. У 1747 році шведський король Фредерік I призначив їй невелику пенсію. Дата і місце смерті не відомі.

Родина

Чоловік — Пилип Орлик (1672—1742). Народила восьмеро дітей:

  • Настя або Анастасія-Теодора (1699 — 1728), дружина шведського графа Йоганна Штейнфліхта
  • Петро-Григорій (1702 — 1759), генерал-лейтенант королівського війська Франції
  • Михайло (1704 — бл. 1722)
  • Марія-Ганна або Марина або Маріанн (1710, за іншими даними: 1715 — після 1750)
  • Катерина (1718 — 1719)
  • Яків (1709 — 1721; за іншими даними 1711 — 1722)
  • Варвара (1712 — після 1750)
  • Марта (1713 — ?; за іншими даними 1714 — ?), дружина Дзєржановського

Примітки

  1. ↑ Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик… — С. 173.
  2. ↑ на основі знахідки Барвінського Богдана

Джерела

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).