Андрієвиця
| Місто | |
|---|---|
Андрієвиця Andrijevica | |
Міська ратуша Андрієвиці | |
| Координати 42°44′02″ пн. ш. 19°47′31″ сх. д. / 42.733888888889° пн. ш. 19.791944444444° сх. д. | |
| Країна | |
| Громада | Андрієвиця |
| Площа | 283 км² |
| Висота центру | 783[1] м |
| Населення | 960 осіб (2023) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | 051 |
| Поштовий індекс | 84320 |
| Автомобільний код | AN |
| GeoNames | 3204816 |
| OSM | ↑2319358 ·R (Андрієвиця) |
| Офіційний сайт | opstinaandrijevica |
Андрієвиця Андрієвиця (Чорногорія) | |
![]() | |
| | |
Андрієвиця (чорн. Andrijevica) — місто в Чорногорії, адміністративний центр однойменної общини Андрієвиця. Населення — 960 (2023)[2].
Історія
З XIII ст. на території сучасного міста була збудована Андрієвна церква, котра неодноразово піддавалася руйнуванням з боку турків і згодом дала назву місту. У 1853 році під час антиосманського повстання місцеве сербське плем'я Васоєвичів почало розбудовувати постійне поселення навколо руїн церкви[3].
Після Берлінського конгресу 1878 року, коли Чорногорія здобула міжнародне визнання, Андрієвиця фактично перетворилася на головний політичний та стратегічний центр півночі країни[3].
З 1882 року поселення слугувало базою для емігрантів і повстанців, що стимулювало його економічний та соціальний розвиток. До Першої Балканської війни (1912) воно остаточно сформувалося як містечко з адміністрацією, школами й торгівлею, розташоване вздовж головної шляхової артерії над річкою Лім[3].
Під час Першої Балканської та Першої світової воєн розвиток Андрієвиці тимчасово призупинився. У міжвоєнний період місто зазнало значного розвитку, ставши головним адміністративно-управлінським, господарським, культурним та освітнім центром північно-східної Чорногорії[3].
По завершенні Першої світової війни Андрієвиця стала окружним центром, якому підпорядковувалися чотири менші повіти (срези). Однак у 1921 році, після ліквідації округів, вона отримала статус повітового міста, який зберігала до 1951 року[3].
22 липня 1957 року був прийнятий Закон про суспільно-політичний устрій Народної Республіки Чорногорія, який ліквідовував повіти. З 1 січня 1958 року Андрієвиця стала центром общини. Проте вже 15 квітня 1960 року, після нового адміністративного поділу, місто втратило і цей статус: його територію розділили між сусідніми комунами, а всі адміністративні, господарські та культурно-освітні установи передали до складу общини Беране[3].
Через 30 років після скасування, у 1991 році, відновленню статусу общини сприяли відповідні зміни до Закону про територіальний поділ Чорногорії. Тоді ж у місті знову було сформовано общинну Скупщину та виконавчі органи місцевої влади[3].
Див. також
Примітки
- ↑ Andrijevica. GeoNames (англ.). Процитовано 10 жовтня 2026.
- ↑ Stanovništvo prema nacionalnoj odnosno etničkoj pripadnosti, vjeri, maternjem jeziku i srpskom jeziku kao jeziku u službenoj upotrebi (cnr) . Uprava za statistiku Crne Gore - MONSTAT. Процитовано 10 жовтня 2026.
- ↑ а б в г д е ж Istorija Opštine Andrijevica. Opština Andrijevica (серб.). Процитовано 10 жовтня 2026.
Література
- Morrison, Kenneth (2009). Montenegro: A Modern History. New York: I.B. Tauris. ISBN 978-1-84511-710-8.
| Це незавершена стаття з географії Чорногорії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

