YaChudo

Андромеда

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Андромеда
д.-грец. Ἀνδρομέδα Редагувати інформацію у Вікіданих
Божество вдавньогрецька міфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцевістьСтародавня Греція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКефей[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиКассіопея[2][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГоргофона[7][8], Persesd[8], Електріон[8], Heleusd[8], Стенел[9][8], Mestord[8], Autochthed, Cynurusd, Алкей[8] і Erythrasd Редагувати інформацію у Вікіданих
Персонаж творуМетаморфози Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Андромеда, картина Ґюстава Доре

Андроме́да (грец. Ανδρομέδα) — героїня давньогрецької міфології, дочка царів Ефіопії Кефея та Кассіопеї; як і її мати, була надзвичайно вродливою.

Кассіопея хвалилася, що її дочка краща за будь-яку з нереїд. Обурені нереїди поскаржилися Посейдонові, який затопив Ефіопію і наслав морську потвору, що пожирала людей. Оракул провістив, що країна визволиться від страховиська тоді, коли йому віддадуть Андромеду. Веління оракула виконали. Прикута до скелі Андромеда чекала на смерть, але з'явився Персей, що повертався після перемоги над Медузою. Захоплений красою дівчини, Персей убив потвору і попросив руки дівчини. Після смерті Андромеди Афіна перетворила її на сузір'я.

Сюжет цього міфу використано в живописі й пластиці (Тіціан, Тінторетто, Рубенс, Рембрандт, Пуссен, П. Пюже), у літературі (П. Корнель, П. Кальдерон, Лопе де Вега) і музиці (К. Монтеверді, Л. Россі, Гендель, Гайдн, Цінгареллі, Ж. Ібер, П. Моріс та ін.).

Міф про викрадення Андромеди використано в християнській легенді про Святого Юрія Змієборця.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Андромеда // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 769.
  3. ↑ Кефей // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 35.
  4. ↑ Любкер Ф. Cepheus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 272.
  5. ↑ Кассиопа // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 685.
  6. ↑ Любкер Ф. Cassiopea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 259.
  7. ↑ Любкер Ф. Perseus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1012–1014.
  8. ↑ а б в г д е ж Encyclopedia of Ancient Deities — 1 — Jefferson: McFarland & Company, 2000. — P. 52. — 597 p. — ISBN 0-7864-0317-9
  9. ↑ Обнорский Н. П. Сфенел // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXII. — С. 411.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).