YaChudo

Ананьївка

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

село Ананьївка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Тер. громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010140041038 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1924
Населення 225
Площа 10,36 км²
Густота населення 21,72 осіб/км²
Поштовий індекс 94803
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°3′39″ пн. ш. 39°42′55″ сх. д. / 48.06083° пн. ш. 39.71528° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Водойми річка Балка Талова
Місцева влада
Адреса ради 94860, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Олександрівка, вул. Крупської, 52
Карта
Ананьївка. Карта розташування: Україна
Ананьївка
Ананьївка
Ананьївка. Карта розташування: Луганська область
Ананьївка
Ананьївка
Мапа
Мапа

Ана́ньївка (до 1954 року — хутір Ананьївка) — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 225 осіб.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України[1][2].

Географія

Географічні координати: 48°3' пн. ш. 39°42' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 10,36 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 8 км від Довжанська. На південно-західній околиці села бере початок річка Балка Талова.

Історія

Засноване в 1924 році як хутір Ананьївка. Статус села — з 1954 року.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської територіальної громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 179 79.56%
російська 46 20.44%
Усього 225 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 225 осіб, з них 79,56% зазначили рідною мову українську, а 20,44% — російську[6].

Пам'ятки

На території села знаходиться стела на честь воїнів, які загинули під час Другої світової війни.

Примітки

Джерела

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).