Анадоль
| село Анадоль | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Волноваський район | ||
| Тер. громада | Хлібодарівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA14040150020030204 | ||
| Облікова картка | Анадоль | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1826 | ||
| Населення | ▼ 554 (01.01. 2017) | ||
| Площа | 1,742 км² | ||
| Густота населення | 318 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 85790 | ||
| Телефонний код | +380 6244 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 47°27′2″ пн. ш. 37°34′53″ сх. д. / 47.45056° пн. ш. 37.58139° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
175 м | ||
| Водойми | р. Малий Кальчик, Балка Тавлу | ||
| Відстань до обласного центру |
78,6 км | ||
| Відстань до районного центру |
28 км | ||
| Найближча залізнична станція | Карань | ||
| Відстань до залізничної станції |
6,2 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 85790, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Анадоль, вул. Грецька, 17-А | ||
| Сільський голова | в.о. Любченко Віра Іванівна | ||
| Карта | |||
Анадоль | |||
Анадоль | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Анадо́ль — село Хлібодарівської сільської громади Волноваського району Донецької області України. Відстань до райцентру становить 28 км і проходить автошляхами Н20 та місцевого значення.
Географія
У селі Балка Тавлу впадає у річку Малий Кальчик.
Герб
Щит розділено по горизонталі на дві частини срібною хвилястою лінією. На верхній - золота композиція на зеленому тлі уособлює історичне сьогоднішнє життя, його життєдіяльність, нижня – срібно-золота композиція на синьому тлі – минуле села.
Верхня частина зеленого кольору – кольору сільгоспугідь, на якому зображені золоті символи основної діяльності мешканців села – хліборобство та тваринництво. Вінчає композицію бджола, що символізує працелюбність анадольців. Синій колір нижньої частини символізує морський простір Анатолійського узбережжя, на якому срібне зображення капітелію – деталь античної будови, яка вказує на приналежність мешканців села до вихідців із Анатолії. Над капітеллю – золота літера «А».[1]
Загальні відомості
Анадоль — село, центр сільської ради. Розташоване за 6 км від залізничної станції Карань. Населення — 666 осіб. Сільській раді підпорядкований також населений пункт Полкове. Землі села межують із Бойківським районом Донецької області.
Село під назвою Анадоль засноване у 1826 році анатолійськими греками із Османської імперії. 1924 року тут створено 2 ТСОЗи, які у 1930 році об'єдналися в колгосп «Авангард».
На території Анадоля розташовувалася центральна садиба колишнього колгоспу ім. Леніна, який мав 3775 га орної землі. Це було одне з великих багатогалузевих господарств району. Виробничий напрям — м'ясо-молочне тваринництво, птахівництво. Розвивалася така галузь, як вівчарство. Колгосп також займався вирощуванням зернових та технічні культури рослин (соняшник). На південь за кількасот метрів від села розташований затоплений гранітний кар'єр.
У селі — восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Функціонує лікарня, є дитячі ясла. Працюють 3 магазини.
Через село двічі на день туди та назад курсує автобус за маршрутом Маріуполь — Волноваха.
Походження назви
У першій чверті XX ст. зрідка іменувалося ще Старо-Анадоль — на річці Кальчик, вона ж Шигарова. Зустрічаються варіанти Великий Анадоль і Велико-Анадоль.
Засноване в 1826 р. греками — вихідцями з Малої Азії, звідси близькість говірки жителів села допонтійському діалекту новогрецької мови. Переселення до Північного Приазов'я сталося під час грецької національно-визвольної революції 1821—1829 рр. На цей факт прямо вказують і старі варіанти ойконіма — Анадолу, Анатолія — з новогрецької 'Ανατολή' Малая Азія' (із 'ανατολή' східна). Перший із них фонетично близький до османського хороніму Anadolu, назві Малої Азії і провінції в її західній частині в період Османської імперії. У тексті «Опису турецької імперії, складеному росіянином, що був у османському полоні у другій половині XVII століття» зустрічається саме цей варіант хороніма Анадолу. У наявному тут покажчику власних імен, а також історико-географічному словнику, складеному П. А. Сирку (що редагував текст «Опису …»), повідомляється, що даний топонім — від грец. 'Ανατολη 'східний', звідси 'Ανατολή — Мала Азія, у слов'ян — Анатолія, в османів Анадолу.
Катойконіми: анадóльський, анадóльська, анадóльці. У сусідніх селах жителів Анадолу називають: кальчікóтус, оскільки село розташоване на річці Кальчик.[2]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 533 | 80.03% |
| українська | 117 | 17.57% |
| вірменська | 8 | 1.20% |
| грецька | 3 | 0.45% |
| білоруська | 2 | 0.30% |
| інші/не вказали | 3 | 0.45% |
| Усього | 666 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення села становило 666 осіб, із них 17,57 % зазначили рідною мову українську, 80,03 % — російську, 1,2 % — вірменську, 0,45 % — грецьку та 0,3 % — білоруську мову[4].
Див. також
Примітки
- ↑ Герб села Анадоль
- ↑ Отин Е. С. Происхождение географических названий Донбасса
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2022. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
Посилання
- Погода: Анадоль [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Волноваський міський портал [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Інформаційний сайт Волноваського району
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Панорама
| Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).