Амін Маалуф
| Амін Маалуф | |
|---|---|
| фр. Amin Maalouf | |
| Ім'я при народженні | араб. أمين رشدي معلوف[1] |
| Народився | 25 лютого 1949 (77 років) Бейрут, Ліван |
| Громадянство | |
| Діяльність | журналіст, письменник, лібретист, письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст, історик |
| Сфера роботи | література[2], роман і історичний роман |
| Alma mater | Коледж Нотр-Дам-де-Джамхурd і Saint Joseph University of Beirutd |
| Знання мов | англійська, французька[3][2][4] і арабська |
| Мова творів | французька |
| Жанр | роман (жанр) |
| Magnum opus | ტანიოსის კლდეd, Leo Africanusd, Samarkandd, Хрестові походи очима арабів, The Gardens of Lightd, In the Name of Identityd, Balthasar's Odysseyd, The First Century after Beatriced і Ports of Calld |
| Членство | Французька академія[5] і Q130758335? |
| Батько | Rushdi Maaloufd |
| Мати | Odette Maaloufd |
| Брати, сестри | Hind Maaloufd |
| У шлюбі з | ანდრე მაალუფიd |
| Нагороди | honorary doctor of the Rovira i Virgili Universityd почесний доктор Католицького університету Лувенаd honorary doctorate from the American University of Beirutd Q137584603? (1988) Міжнародна премія Каталоніїd (26 листопада 2024) FIL Awardd FIL Awardd |
| Сайт: aminmaalouf | |
| | |
Амін Маалуф (фр. Amin Maalouf; нар. 25 лютого 1949, Бейрут) — французький письменник ліванського походження.
Біографія
Амін Маалуф народився в освіченій франкомовній родині, що походить від давнього арабського клану християн Маалуф. Батько — журналіст, поет і художник. Предки Аміна з боку батька — представники Мелькітської греко-католицької церкви та пресвітеріани, з боку матері — мароніти зі Стамбулу[7]. Дитинство провів у Бейруті, де відвідував єзуїтську школу Нотр-Дам де Жамур. Після школи вступив до приватного університету Святого Йосипа в Бейруті, де вивчав соціологію. По закінченні університету працював журналістом для арабської газети «Ан-Нагар» (День).
З 1976 року разом з родиною мешкає у Франції. У 1970—1980 роки був головним редактором французької газети «Жен Афрік» (Молода Африка). Паралельно писав прозу. Як журналіст відвідав кілька десятків країн. З 1985 року вирішив повністю присвятити себе письменницькій праці.
Романи Маалуфа часто присвячені історичним подіям. 1993 року його роман «Скеля Таніос» був відзначений Гонкурівською премією. Твори перекладено на двадцять сім мов. 2010 року одержав премію Принца Астурійського.
Творчість
- Les Croisades vues par les Arabes (1983) (ISBN 2-7096-0547-3)
- Léon l'Africain (1986, роман про життя Лева Африканського),
- Samarcande (1988)
- Les Jardins de lumière (1991)
- Le Ier Siècle après Béatrice (1992)
- Le rocher de Tanios (1993; Скеля Таніоса , Гонкурівська премія)
- Les Échelles du Levant (1996; Брама Леванту )
- Le Périple de Baldassare (2000; Мандрівка Бальдасара)
- L'Amour de loin (2001; Далека любов , роман було взято за основу опери Кайї Сааріахо)
- Origines (2004)
- Les désorientés, (2012, ISBN 978-2-246-77271-2)
Українські переклади
- Самарканд. — К.: Пор-Рояль, 2008. — 384 с. — (Серія «Лауреати літературних Премій»). — ISBN 966-7068-14-4.
Визнання
- Лауреат престижної літературної нагороди Франції Гонкурівської премії (1993).
- Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1999).
- Премія Принца Астурійського (2010).
- З 2011 року став членом Французької академії.
Примітки
- ↑ امين رشدي معلوف | المشرع قضاء المتن الشمالي جبل لبنان
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Académie française
- ↑ MEHI – Media Art Database
- ↑ Дані з автобіографії Маалуфа: Autobiographie à deux voix (frz.) Amin Maalouf [Архівовано 2010-01-09 у Wayback Machine.]
Посилання
- Amin Maalouf Site офіційний сайт Аміна Маалуфа.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
