YaChudo

Амінептин

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Амінептин
Систематична назва (IUPAC)
7-[(10,11-dihydro-5H-dibenzo[a,d]-cyclohepten-5-yl)amino]heptanoic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 57574-09-1
Код ATC N06AA19
PubChem 34870
DrugBank DB04836
Хімічні дані
Формула C22H28NO2 
Мол. маса 338,471 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність н/д
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду 0,8–1 год. (початковий препарат)[1][2]
; 1,5–2,5 год. (метаболіти)[1][2]
Виділення сеча
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

Unscheduled (AU) Class C (UK) Schedule I (US)

Шляхи введення перорально

Амінептин (англ. Amineptine, лат. Amineptinum), який раніше продавався під торговою маркою «Сурвектор» — атиповий антидепресант з групи трициклічних антидепресантів.[3][4] Він діє як селективний та змішаний інгібітор зворотного захоплення дофаміну та засіб, що вивільняє його, і меншою мірою як інгібітор зворотного захоплення норадреналіну.[3][4]

Амінептин був розроблений Французьким товариством медичних досліджень у 1960-х роках.[5] У 1978 році препарат був запроваджений у медичну практику компанією «Servier»[6], і швидко здобув репутацію препарату, яким зловживають, через свій короткочасний, але приємний стимулюючий ефект, який відчували деякі пацієнти.

Після широкого впровадження цього препарату виникли випадки гепатотоксичності, деякі з яких були серйозними. Це, разом із потенційною можливістю зловживання, призвело до призупинення дії дозволу на продаж препарату у Франції у 1999 році.[7] Амінептин заборонений як у Німеччині, так і в США.

Медичне використання

Амінептин був схвалений у Франції для лікування тяжкої клінічної депресії ендогенного походження у 1978 році.[8]

Протипоказання

Протипоказаннями до застосування амінептину є хорея, відома гіперчутливість до амінептину, а також попередні випадки гепатиту після застосування препарату, та одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази.

Застереження щодо використання

Застереженнями до прийому амінептину є вагітність, грудне вигодовування та вік до 15 років.[9] Рекомендовано припинити прийом препарату за 24-48 годин до анестезії. Препарат забороней для прийому спортсменам, у тому числі на Олімпійських іграх.

Вплив на плід

Немає інформації про вплив препарату на плід у людей, але він нетератогенний для гризунів.

Побічні ефекти

Дерматологічні

Вперше випадки тяжкого акне, спричиненого амінептином, були описані в 1988 році різними авторами — серед них Группер, Тіолі-Бенсуссан, Вексіо, Фієт, Пюіссан, Гурмель, Тейяк, Левінь — одночасно[10][11][12][13][14] в тому ж випуску журналу «Annales de Dermatologie et de Vénéréologie» та у випуску журналу «The Lancet» від 12 березня 1988 року.[15] Через рік доктор Мартін-Ортега та його колеги в Барселоні повідомили про випадок «вугроподібної висипки» у 54-річної жінки, чиє вживання амінептину було описано як «надмірне».[16] Через рік після цього Вексіау та його колеги повідомили про 6 жінок, одна з яких ніколи не зізнавалася у вживанні амінептину, які мали важкі акне, зосереджені на обличчі, спині та грудній клітці, тяжкість яких змінювалася залежно від дозування. Більшість із них безуспішно лікували ізотретиноїном протягом приблизно 18 місяців; у 2 із 3, які припинили прийом амінептину, спостерігалося зменшення шкірних симптомів, причому у найменш ураженої пацієнтки настала ремісія.[17]

Психіатричні

При застосуванні амінептину психомоторне збудження може виникати дуже рідко. На початку лікування можуть спостерігатися суїцидальні думки. Також при застосуванні препарату можуть спостерігатися безсоння, дратівливість і нервозність.

Зловживання та залежність

Ризик виникнення залежності від амінептину низький, але все ж існує. Між 1978 і 1988 роками у французьких регіональних центрах фармаконагляду було зареєстровано 186 випадків залежності від амінептину; аналіз 155 з цих випадків показав, що переважно це були жінки, і що у двох третинах випадків були відомі фактори ризику залежності.[18] Однак дослідження 1981 року серед відомих опіатних наркоманів та пацієнтів із шизофренією не виявило наркотичної залежності у жодного з учасників.[19] У дослідженні 1990 року, яке охопило 8 випадків залежності від амінептину, поступове припинення прийому амінептину вдалося без проблем досягти у 6 осіб; у 2 інших з'явилися тривога, психомоторне збудження та/або булімія.[20]

Синдром відміни

Фармакозалежність при застосуванні амінептину є дуже поширеною порівняно з іншими антидепресантами.[21] Під час відміни амінептину може виникнути різноманітні психологічні симптоми[22], такі як тривога та збудження.[23]

Серцево-судинні

Дуже рідко при застосуванні амінептину можуть спостерігатися артеріальна гіпотензія, тахікардія та вазомоторні епізоди.

Печінкові

Амінептин рідко може спричиняти цитолітичний або холестатичний гепатит.[24] Вважається, що гепатит, індукований амінептином, якому іноді передує висип, зумовлений імуноалергічною реакцією.[25] Він минає після припинення прийому препарату, що його спричинив.[24] Ризик його виникнення може бути як генетично обумовленим, так і ні.[26] Крім того, відомо, що амінептин рідко підвищує рівень амінотрансфераз, лужної фосфатази та білірубіну.[27]

Змішаний гепатит, що трапляється дуже рідко, зазвичай виникає між 15-м і 30-м днем ​​лікування амінептином. Часто йому передують, інтенсивні болі в животі, нудота, блювання або висип, жовтяниця має варіабельний перебіг. Гепатит буває або змішаного типу, або з переважанням холестазу. У всіх випадках розвиток захворювання був сприятливим після припинення прийому препарату. Механізми виникнення гепатиту ще обговорюються, найімовірнішими вважають імуноалергічний та/або токсичний.[28]

У 1994 році в Іспанії був зареєстрований випадок, що поєднував гострий панкреатит та змішаний гепатит після 3 тижнів лікування аміноптерином.[29] Лазарос та його колеги з лікарні загального профілю Західної Аттики в Афінах повідомили про два випадки гепатиту, спричиненого препаратами, через 18 та 15 днів лікування.[30] Один випадок цитолітичного гепатиту стався після вживання лише однієї таблетки препарату.[31]

Шлунково-кишкові

При застосуванні амінептину рідко може спостерігатися гострий панкреатит. Зареєстровано випадок поєднання гострого панкреатиту і змішаного гепатиту після 3 тижнів лікування.[29]

Імунологічні

Повідомлялося про випадок анафілактичного шоку у жінки, яка приймала амінептин.[32]

Фармакологія

Фармакодинаміка

Амінептин пригнічує зворотне захоплення дофаміну та, значно меншою мірою, норадреналіну.[33][34][35] Крім того, було виявлено, що амінептин індукує вивільнення дофаміну.[33][34][35] Однак, амінептин набагато менш ефективний як агент, що вивільняє дофамін, порівняно з декстроамфетаміном, і препарат, імовірно, діє переважно як інгібітор зворотного захоплення дофаміну.[33][34][35] На відміну від дофаміну, амінептин не індукує вивільнення норадреналіну, а отже, діє виключно як інгібітор зворотного захоплення норадреналіну.[33][34][35] На відміну від інших трициклічних антидепресантів, амінептин дуже слабо або взагалі не взаємодіє з серотоніновими, адренергічними, дофаміновими, гістаміновими та мускариновими ацетилхоліновими рецепторами.[33][34][35] Основні метаболіти амінептину мають активність, подібну до активності вихідної сполуки, хоча й з меншою ефективністю.[33] Дані щодо зв'язування або інгібування транспортерів моноамінів амінептином у людей, імовірно, відсутні.[36]

Фармакокінетика

Пікові рівні амінептину в плазмі після одноразового перорального прийому 100 мг коливаються від 277 до 2215 нг/мл (818–6544 нМ) із середнім значенням 772 нг/мл (2281 нМ), тоді як максимальні концентрації його основного метаболіту в плазмі коливаються від 144 до 1068 нг/мл (465–3452 нМ) із середнім значенням 471 нг/мл (1522 нМ).[1] Після одноразового перорального прийому 200 мг амінептину середні пікові рівні амінептину в плазмі становили приблизно від 750 до 940 нг/мл (2216—2777 нМ), тоді як рівні його основного метаболіту становили приблизно від 750 до 970 нг/мл (2216–3135 нМ).[2] Час до досягнення пікової концентрації становить приблизно 1 годину для амінептину та 1,5 години для його основного метаболіту.[1][2] Період напіввиведення амінептину становить приблизно від 0,80 до 1,0 години, а його основного метаболіту — приблизно від 1,5 до 2,5 години.[1][2] Через дуже короткий період напіввиведення амінептин та його основний метаболіт суттєво не накопичуються при багаторазовому введенні.[1]

Суспільство та культура

Торгові марки

Амінептин продається під різними торговими марками, включаючи «Сурвектор», «Манеон», «Діректім», «Неоліор», «Провектор» та «Віаспера».

Правовий статус

У липні 2021 року було запропоновано віднести амінептин до контрольованих речовин Списку I у США.[37] Після цього повідомлення амінептин було внесено до Списку I.[38]

Дослідження

Неспання

Амінептин демонструє ефект сприяння неспанню у тварин і може бути корисним у лікуванні нарколепсії.[39][40][41][42]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Lachatre G, Piva C, Riche C, Dumont D, Defrance R, Mocaer E, Nicot G (1989). Single-dose pharmacokinetics of amineptine and of its main metabolite in healthy young adults. Fundamental & Clinical Pharmacology. 3 (1): 19—26. doi:10.1111/j.1472-8206.1989.tb00026.x. PMID 2714729. (англ.)
  2. ↑ а б в г д Sbarra C, Castelli MG, Noseda A, Fanelli R (1981). Pharmacokinetics of amineptine in man. European Journal of Drug Metabolism and Pharmacokinetics. 6 (2): 123—126. doi:10.1007/bf03189478. PMID 7274306. (англ.)
  3. ↑ а б Vaugeois JM, Corera AT, Deslandes A, Costentin J (червень 1999). Although chemically related to amineptine, the antidepressant tianeptine is not a dopamine uptake inhibitor. Pharmacology, Biochemistry, and Behavior. 63 (2): 285—290. doi:10.1016/S0091-3057(98)00242-1. PMID 10371658. (англ.)
  4. ↑ а б Dunlop BW, Nemeroff CB (березень 2007). The role of dopamine in the pathophysiology of depression. Archives of General Psychiatry. 64 (3): 327—337. doi:10.1001/archpsyc.64.3.327. PMID 17339521. (англ.)
  5. ↑ DE 2011806, Fresnes C, Malen JS, "New Tricyclic Derivatives and Process for their Manufacture", assigned to Science Union et Cie. Societe Francaise de Recherche Medical, Suresnes (Frankreich) 
  6. ↑ Sittig M (1 квітня 1988). Pharmaceutical Manufacturing Encyclopedia (вид. 2nd). Park Ridge, New Jersey, United States American: William Andrew Publishing/Noyes Publications. ISBN 978-0-8155-1144-1. Архів оригіналу за 23 жовтня 2005. Процитовано 29 жовтня 2005. (англ.)
  7. ↑ Docket No. 02N-0101. U.S. Food and Drug Administration. 9 квітня 2002. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2014. (англ.)
  8. ↑ Doctissimo (2005). SURVECTOR – Amineptine (фр.). Архів оригіналу за 9 березня 2005. Процитовано 27 жовтня 2005.
  9. ↑ Amineptine Medication — Uses, Side Effects and Precautions of Amineptine (англ.)
  10. ↑ Grupper C (1988). [New iatrogenic acne: acne caused by amineptin (Survector)]. Annales de Dermatologie et de Venereologie (фр.). 115 (11): 1174—1176. PMID 2977079. (англ.)
  11. ↑ Thioly-Bensoussan D, Charpentier A, Triller R, Thioly F, Blanchet P, Tricoire N, Noury JY, Grupper C (1988). [Iatrogenic acne caused by amineptin (Survector). Apropos of 8 cases]. Annales de Dermatologie et de Venereologie (фр.). 115 (11): 1177—1180. PMID 2977080.
  12. ↑ Vexiau P, Gourmel B, Husson C, Castot A, Rybojad M, Julien R, Fiet J, Puissant A, Cathelineau G (1988). [Severe lesions of acne type induced by chronic amineptin poisoning: apropos of 6 cases]. Annales de Dermatologie et de Venereologie (фр.). 115 (11): 1180—1182. PMID 2977081.
  13. ↑ Teillac D, Weber MJ, Lowenstein W, de Prost Y (1988). [Acne caused by Survector]. Annales de Dermatologie et de Venereologie (фр.). 115 (11): 1183—1184. PMID 2977082.
  14. ↑ Lévigne V, Faisant M, Mourier C, Garcier F, Millon-Paitel M, Barthélémy H, Claudy A (1988). [Monstrous acne in the adult. Inducer role of Survector?]. Annales de Dermatologie et de Venereologie (фр.). 115 (11): 1184—1185. PMID 2977083.
  15. ↑ Vexiau P, Gourmel B, Julien R, Husson C, Fiet J, Puissant A, Dreux C, Cathelineau G (березень 1988). Severe acne-like lesions caused by amineptine overdose. Lancet. 1 (8585): 585. doi:10.1016/S0140-6736(88)91373-6. PMID 2894512. (англ.)
  16. ↑ Martín-Ortega E, Zamora E, Herrero C, Palou J (1989). [Acneiform eruption induced by amineptin (Survector)]. Medicina Cutanea Ibero-Latino-Americana (ісп.). 17 (6): 414—416. PMID 2534534.
  17. ↑ Vexiau P, Gourmel B, Castot A, Husson C, Rybojad M, Julien R, Fiet J, Hardy N, Puissant A, Cathelineau G (1990). Severe acne due to chronic amineptine overdose. Archives of Dermatological Research. 282 (2): 103—107. doi:10.1007/BF00493467. PMID 2141246. (англ.)
  18. ↑ Castot A, Benzaken C, Wagniart F, Efthymiou ML (1990). [Amineptin abuse. Analysis of 155 cases. An evaluation of the official cooperative survey of the Regional Centers of Pharmacovigilance]. Therapie (фр.). 45 (5): 399—405. PMID 2260032.
  19. ↑ Deniker P, Lôo H, Zarifian E, Peron P, Benyacoub A, Roux JM, Kamoun A (1981). [Amineptine and amotival syndrome (author's transl)]. L'Encephale (фр.). 7 (1): 59—64. PMID 7227285.
  20. ↑ Bertschy G, Luxembourger I, Bizouard P, Vandel S, Allers G, Volmat R (1990). [Amineptin dependence. Detection of patients at risk. Report of 8 cases]. L'Encephale (фр.). 16 (5): 405—409. PMID 2265603.
  21. ↑ Blayac JP, Hillaire-Buys D, Peyrière H (1997). [Pharmacovigilance of new antidepressants: evaluation of neuro-psychobehavioral disorders]. Therapie. 52 (2): 117—122. PMID 9231505. (фр.)
  22. ↑ Castot A, Benzaken C, Wagniart F, Efthymiou ML (1990). [Amineptin abuse. Analysis of 155 cases. An evaluation of the official cooperative survey of the Regional Centers of Pharmacovigilance]. Therapie. 45 (5): 399—405. PMID 2260032. (фр.)
  23. ↑ Bertschy G, Luxembourger I, Bizouard P, Vandel S, Allers G, Volmat R (1990). [Amineptin dependence. Detection of patients at risk. Report of 8 cases]. L'Encephale. 16 (5): 405—409. PMID 2265603. (фр.)
  24. ↑ а б Bories P, Pomier-Layrargues G, Chotard JP, Citron D, Capron-Chivrac D, Capron JP, Michel H (грудень 1980). [Amineptine-induced cholestatic hepatitis. 5 cases (author's transl)]. La Nouvelle Presse Médicale (фр.). 9 (48): 3689—3692. PMID 7454584.
  25. ↑ Pessayre D, Larrey D (квітень 1988). Acute and chronic drug-induced hepatitis. Bailliere's Clinical Gastroenterology. 2 (2): 385—422. doi:10.1016/0950-3528(88)90009-7. PMID 3044468. (англ.)
  26. ↑ Larrey D, Pageaux GP (1997). Genetic predisposition to drug-induced hepatotoxicity. Journal of Hepatology. 26 (Suppl 2): 12—21. doi:10.1016/S0168-8278(97)80492-8. PMID 9204405. (англ.)
  27. ↑ [Drug-induced liver disorders. Questions for Professor Daniel Dhumeaux]. Gastroenterologie Clinique et Biologique (фр.). 23 (8—9): 917—920. 1999. PMID 10533145.
  28. ↑ Concours Med 1982; 104:5733-5734
  29. ↑ а б Sebastián Domingo JJ, Simón Marco MA, Uribarrena Echebarría R (березень 1994). Hepatic and pancreatic injury associated with amineptine therapy. Journal of Clinical Gastroenterology. 18 (2): 168—169. doi:10.1097/00004836-199403000-00023. PMID 8189020. (англ.)
  30. ↑ Lazaros GA, Stavrinos C, Papatheodoridis GV, Delladetsima JK, Toliopoulos A, Tassopoulos NC (1996). Amineptine induced liver injury. Report of two cases and brief review of the literature. Hepato-Gastroenterology. 43 (10): 1015—1019. PMID 8884331.
  31. ↑ Jonville AP, Dutertre JP, Autret E (1992). [Immediate acute hepatic cytolysis after the administration of a single amineptin tablet]. Gastroenterologie Clinique et Biologique (фр.). 16 (4): 368. PMID 1397859.
  32. ↑ Sgro C, Lacroix S, Waldner A, Lacroix M, Ferrut O, Bureau A (1989). [Anaphylactic shock caused by amineptine. Report of a case]. La Revue de Médecine Interne (фр.). 10 (5): 461—462. doi:10.1016/s0248-8663(89)80054-2. PMID 2488491.
  33. ↑ а б в г д е Garattini S (липень 1997). Pharmacology of amineptine, an antidepressant agent acting on the dopaminergic system: a review. International Clinical Psychopharmacology. 12 (Suppl 3): S15—S19. doi:10.1097/00004850-199707003-00003. PMID 9347388. (англ.)
  34. ↑ а б в г д Ceci A, Garattini S, Gobbi M, Mennini T (травень 1986). Effect of long term amineptine treatment on pre- and postsynaptic mechanisms in rat brain. British Journal of Pharmacology. 88 (1): 269—275. doi:10.1111/j.1476-5381.1986.tb09495.x. PMC 1917102. PMID 3708219. (англ.)
  35. ↑ а б в г д Garattini S, Mennini T (1989). Pharmacology of amineptine: synthesis and updating. Clinical Neuropharmacology. 12 (Suppl 2): S13—S18. doi:10.1097/00002826-198912002-00003. PMID 2698268. (англ.)
  36. ↑ Andersen J, Kristensen AS, Bang-Andersen B, Strømgaard K (липень 2009). Recent advances in the understanding of the interaction of antidepressant drugs with serotonin and norepinephrine transporters. Chemical Communications (25): 3677—3692. doi:10.1039/b903035m. PMID 19557250. (англ.)
  37. ↑ 2021 - Placement of Amineptine in Schedule I. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 30 листопада 2021. (англ.)
  38. ↑ Federal Register. Federal Register. National Archives & Drug Enforcement Administration. 17 листопада 2022. (англ.)
  39. ↑ Nishino S, Kotorii N (2016). Modes of Action of Drugs Related to Narcolepsy: Pharmacology of Wake-Promoting Compounds and Anticataplectics. Narcolepsy. Cham: Springer International Publishing. с. 307—329. doi:10.1007/978-3-319-23739-8_22. ISBN 978-3-319-23738-1. (англ.)
  40. ↑ Nishino S (2007). Narcolepsy: pathophysiology and pharmacology. The Journal of Clinical Psychiatry. 68 (13): 9—15. PMID 18078360. (англ.)
  41. ↑ Mignot EJ (жовтень 2012). A practical guide to the therapy of narcolepsy and hypersomnia syndromes. Neurotherapeutics. 9 (4): 739—752. doi:10.1007/s13311-012-0150-9. PMC 3480574. PMID 23065655. (англ.)
  42. ↑ Nishino S, Mao J, Sampathkumaran R, Shelton J (1998). Increased dopaminergic transmission mediates the wake-promoting effects of CNS stimulants. Sleep Research Online. 1 (1): 49—61. PMID 11382857. (англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).