Амід літію

Амід літію
Ідентифікатори
Номер CAS	7782-89-0
PubChem	24532
Номер EINECS	231-968-4
SMILES	[Li+].[NH2-]
InChI	InChI=1S/Li.H2N/h;1H2/q+1;-1
Властивості
Молекулярна формула	LiNH2
Молярна маса	22,96 г/моль
Зовнішній вигляд	біла тверда речовина
Густина	1,178 г/см3
Тпл	375 °C (707 °F; 648 K)
Ткип	430 °C (806 °F; 703 K) розкладається
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Амід літію — неорганічна речовина з формулою LiNH₂, може розглядатися як похідна аміаку. Це біла тверда речовина з тетрагональною кристалічною структурою.

Амід літію отримують взаємодією аміаку з металічним літієм:

${\displaystyle \mathrm{𝟤}𝖫𝗂\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟥}}\stackrel{220^{o}C}{\to }\mathrm{𝟤}𝖫𝗂𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}}$

Також взаємодією аміаку з гідридом літію:

${\displaystyle 𝖫𝗂𝖧\mathsf{+}𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟥}}\stackrel{350^{o}C}{\to }𝖫𝗂𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}}$

Амід літію при нагріванні перетворюється в імід літію:

${\displaystyle \mathrm{𝟤}𝖫𝗂𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}\stackrel{400^{o}C}{\to }𝖫{𝗂}_{\mathrm{𝟤}}𝖭𝖧\mathsf{+}𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟥}}}$

Розчиняється в холодній воді, розчин має лужну реакцію; в гарячому розчині настає повний гідроліз

${\displaystyle 𝖫𝗂𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}𝖮\stackrel{}{\to }𝖫𝗂𝖮𝖧\mathsf{+}𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟥}}}$

Розкладається кислотами:

${\displaystyle 𝖫𝗂𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖧𝖢𝗅\stackrel{}{\to }𝖫𝗂𝖢𝗅\mathsf{+}𝖭{𝖧}_{\mathrm{𝟦}}𝖢𝗅}$

Застосовується амід літію в органічному синтезі для введення аміногрупи в молекули сполуки, як каталізатор в реакціях конденсації. Стійкість аміду літію в порівнянні з амідом натрію і багатьма іншими сполуками забезпечили йому широке застосування у фармацевтичній промисловості, особливо у виробництві антигістамінів.

• Плющев В. Е., Степин В. Д. Химия и технология соединений лития, рубидия и цезия — М.: 1970. — 206 c. (рос.)
• Остроушко Ю. И., Бучихин П. И., Алексеева В. В. Литий, его химия и технология — М.: Атомиздат, 1960. — 200 с. (рос.)