Амфіктіонія
| Амфіктіонія | |
|---|---|
| Дата створення / заснування | VIII століття до н. е. |
| Місце розташування | Стародавня Греція |
| Час/дата припинення існування | II століття до н. е. |
Амфіктіо́нія (грец. ἀμφικτίονες, «союз навколишніх мешканців») — політичний і релігійний союз племен і міст Стародавньої Греції, який створювався для охорони спільних святилищ, храмів, організації релігійних свят і розв'язання міжплемінних питань.
Найзначнішою була дельфійсько-фермопільська амфіктіонія, що складалася з 12 членів: фессалійців, беотійців, дорійців, іонійців, перребів, могнетів, локрійців, етейців, фтіотів, малійців та фокейців. Згодом зменшилася до 10 — замість беотійців, етейців та перребів увійшли долопи і еніани. У VIII ст. до н.е. вона утворилася з Дельфійської амфіктіонії при храмі Аполлона у Дельфах та Фермопільській амфіктіонії при храмі Деметри в Анфелі поблизу Фермопіл[1]. Клятва амфіктіонії демонструє елементи симмахії, де її члени повинні були обмежити бойові дії між собою (не знищувати міста одне одного і не перекривати водопостачання при облогу), кожному хто порушив клятву загрожувала війна з усіма членами амфіктіонії.
На чолі стояли верховні збори, що складалися навесні та восени в Анфелі та Дельфах відповідно. Збори призначали виконавців рішень (ієромнемонів) у кількості 24 осіб. Їхніми головними завданнями було збереження «божого миру» між членами амфіктіонії та влаштування релігійних свят. З V ст. до н. е. Дельфи мали тісні відносини з провідними державами Еллади, активно втручаючись в їхню політику. За право контролювати скарбницю дельфійського оракула відбулося 4 «священні війни».
У V-IV ст. в амфіктіонії було засновано нову колегію – пілагорів. Через пілагорів та ієромнемонів міста, що приймалися в союз, приносили клятви і брали на себе зобов'язання щодо інших членів амфіктіонії. Амфіктіонія виступала як значна економічна сила. У Дельфах вона мала власну скарбницю, наповнення якої здійснювалося від внесків міст, пожертвувань від прочан до Дельфійського святилища, проведення храмових ярмарок і навіть лихварських угод.
Після завоювання Греції Римом (2 століття до н. е.) амфіктіонія втратила політичне значення.
Див. також
- Перша Священна війна
- Друга Священна війна
- Третя Священна війна
- Четверта Священна війна
Примітки
- ↑ Herodotus. Histories. Vol. VII, 176, VII, 200
Література
- Л. Ф. Гайдуков. Амфіктіонії // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Амфіктіонія // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 560.
| Це незавершена стаття про Стародавню Грецію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).