YaChudo

Амалія Скрам

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Амалія Скрам
Ім'я при народженнібук. Berthe Amalie Alver Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімAmalie S. Mueller Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася22 серпня 1846[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Берген, Норвегія[4][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла15 березня 1905[1][2][3] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Копенгаген, Данія[4][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованнякладовище Бісперб'єргd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Норвегія[3][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьнорвежці Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, активістка за права жінок Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботитворче та професійне письмоd[7] і натуралізм[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнорвезька[8][9] і данська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe People of Hellemyrd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяхристиянство Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJohan Ludvig Alverd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зBernt Ulrik August Müllerd[10][3] і Erik Skramd[10][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиLudvig August Mullerd, Johanne Skram Knudsend і Jacob Worm-Müllerd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Амалія Скрам у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Берта Амалія Скрам (норв. Amalie Skram, до шлюбу Альвер, 22 серпня 1846, Берген, Норвегія — 15 березня 1905, Копенгаген, Данія) — норвезька феміністська письменниця в жанрі натуралізму з акцентом на жіночому погляді на гострі суспільні проблеми. Одна з впливових письменниць в скандинавській літературній течії під назвою «Modern Breakthrough» («Сучасний прорив»). Найбільш знана за тетралогію Hellemyrsfolket (1887–98), що зображає стосунки в родині протягом чотирьох поколінь.[11][12][13]

Життєпис

Народилася у місті Берген в Норвегії в родині Інгеборги Ловізи Сівертсен та Монса Монсена Альвера. Мала чотирьох братів. Родина мала дрібний бізнес, але збанкрутіли, коли Амалії було 17 років. Батько, спекулянт-невдаха, емігрував з Норвегії в США, щоб уникнути ув'язнення, та залишив дружину з п'ятьма дітьми.[11]

Мати змушує Амалію взяти шлюб з набагато старшим за неї капітаном корабля (в минулому власником млина) Бернтом Ульріком Огюстом Мюллером (1837—1898). В цьому шлюбі Амалія прожила 13 років, народила двох синів, страждаючи від нервових розладів через зради чоловіка та конфліктне подружнє життя.[14]

Після кількох років у психіатричній лікарні Амалія розлучається і з синами прямує до Крістіанії (тепер — Осло) та починає літературну діяльність. Знайомиться із творчою богемною спільнотою (письменниками Арне Гарборгом та Бьорнстьєрне Мартініусом Бйорнсоном, з якими підтримуватиме дружні та літературні контакти тривалий час).[15]

У 1884 році одружується вдруге, з данським письменником Еріком Скрамом (1847—1923), сином керівника залізниці Густава Скрама, та переїздить до Данії[16]. У 1889 народжує доньку Іду (Ida Johanne Skram). Обов'язки дружини та матері, наряду з обмеженим сприйняттям її творів, на той час радикальних, призвели до рецидиву розладу в 1894 році, після чого Амалія жила в психіатричній лікарні біля Роксліду. В 1900 році її шлюб розірвано.

Амалія Скрам померла 15 березня 1905 року в Копенгагені у віці 58 років, похована на Bispebjerg Cemetery. [17][18][19]

Літературна діяльність

Амалія Скрам дебютувала у 1882 році (як Amalie Müller) з оповіданням "Madam Høiers leiefolk" у журналі Nyt Tidsskrift.[20][21] Вона продовжувала працювати до самої смерті, пишучи на теми, в яких зналася добре.

Літературні роботи Амалії Скрам можна поділити на три категорії:[22]

  • Романи, які висвітлюють проблеми шлюбу, з дослідженням табуйованих тем, таких як жіноча сексуальність, підлегле та підкорене становище тогочасної жінки. Ці роботи сприймалися в консервативному суспільстві як провокація. Ставлення до робіт Скрам на початку її літературної діяльності було відверто ворожим.
  • Новели, присвячені міжгенераційній проблематиці, в яких описувалася доля кількох поколінь однієї родини. Тут Скрам досліджує соціальні інституції та умови часу та шукає шляхи змін.
  • Роботи, присвячені клінікам для психічно хворих та опису жорстоких умов, в яких проживали пацієнти цих закладів. Такі роботи, яе «Професор Ієронімус» та Paa St. Jørgen, мали резонанс у данському суспільстві та стали поштовхом до змін у роботі закритих та ізольованих психіатричних інституцій.

Найкращою роботою Скрам вважається тетралогія Hellemyrsfolket («Люди Геллемиру»), де, зобразивши чотири покоління однієї родини, вона розповідає про амбіції та почуття, а також про процеси зародження та розпаду родини.

Амалія Скрам відома як рання та потужна прибічниця фемінізму, раннього європейського тренду. Її роботи, здебільшого забуті після смерті, в 1960-х перевідкриваються для данської та норвезької аудиторії і здобувають широке визнання. Декотрі перевидаються англійською в сучасності.[23]

Роботи

Визнання

  • Із 1994 року норвезькі авторки та автори, що проявили визначні навички в питаннях проблем жінок, отримують стипендію на подорожі Премію Амалії Скрам (Amalie Skram-prisen чи Amalie Skram prize).[25]
  • У 1949 році пам'ятник Амалії Скрам — робота скульпторки Майї Рефсум(1897–1986), відкритий на території Саду Конвенту (Klosterhaugen) у Бергені.[26]
  • Мармуровий бюст Амалії Скрам роботи Амброзії Тоннесен (1859–1948) знаходиться в Публічній бібліотеці Бергена.[27]
  • Амалія Скрам зображена на норвезькій поштовій марці в 1996 році.[28]

Примітки

  1. ↑ а б Houe P. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  3. ↑ а б в г д е ж Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ а б Скрам Амалия // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ https://denstoredanske.lex.dk/Amalie_Skram
  7. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ CONOR.Sl
  10. ↑ а б Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  11. ↑ а б Det moderne gjennombrudd. Skolediskusjon.no. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  12. ↑ Erik Bjerck Hagen. Amalie Skram [Архівовано 25 серпня 2019 у Wayback Machine.] (Store norske leksikon)
  13. ↑ Amalie Skram. Gyldendal Norsk Forlag AS. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 22 жовтня 2010.
  14. ↑ Ludvig Müller. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 1 березня 2018.
  15. ↑ Amalie Skram. Den Store Danske. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  16. ↑ Engelstad, Irene. Amalie Skram. У Helle, Knut (ред.). Norsk biografisk leksikon (Norwegian) . Oslo: Kunnskapsforlaget. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 26 червня 2010.
  17. ↑ Johanne Skram Knudsen. danskefilm.dk. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  18. ↑ Erik Skram. Den Store Danske. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  19. ↑ Portrætbusten af Amalie Skram. Kunst og bygninger på Bispebjerg Kirkegård. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 1 березня 2018.
  20. ↑ Müller, Amalie (1882). Sars, J. E.; Skavlan, Olaf (ред.). Madam Høiers leiefolk. Nyt Tidsskrift (Norwegian) . Kristiania. 1: 557—570.
  21. ↑ Beyer, Edvard (1975). Amalie Skram. Norges Litteraturhistorie (Norwegian) . Т. 3. Oslo: Cappelen. с. 488. ISBN 82-02-02996-1.
  22. ↑ Birgit Mortensen. Amalie Skram (1846-1905). KVINFO. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  23. ↑ Amalie Skram. The History of Nordic Women’s Literature. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  24. ↑ Skram, Amalie: Hellemyrsfolket (1887-1898). Bergen Off Bibliotek. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 2018-03-05 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Vidar Iversen. Amalie Skram-prisen. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  26. ↑ Reidar Storaas. Maja Refsum. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  27. ↑ Tone Wikborg. Ambrosia Tønnesen. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  28. ↑ Famous Norwegian Women on Stamps [Архівовано 2012-09-05 у Archive.is]

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).