YaChudo

Амадока (роман)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Амадока
Жанрроман
АвторСофія Андрухович
Моваукраїнська мова
Написано2017-2020
Опубліковано2020
ВидавництвоВидавництво Старого Лева
ISBN-13:978-617-679-629-9
НагородиЗустріч-2023
Q: Цей твір у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Амадока.

«Амадо́ка» — третій роман української письменниці Софії Андрухович, виданий 2020 року «Видавництвом Старого Лева». Авторка писала роман протягом трьох років, від моменту задуму до реалізації ідеї пройшло 6 років. Оформленням книжки займалася Творча майстерня «Аґрафка».

На думку Ростислава Семківа, «Амадоку» слід трактувати у метамодерному ключі[1].

Сюжет

Після тяжкого поранення в ході російсько-української війни головний герой роману втрачає пам'ять. Його понівечене обличчя ніхто не може впізнати. Потрапивши до клініки, чоловік не мав жодних документів.

В такому стані повної амнезії та невпізнанності його знаходить жінка, яка вважає його своїм загубленим на війні чоловіком і намагається відродити чи принаймні вибудувати наново його пам'ять. Назва роману відсилає до легендарного озера Амадока, яке, за Геродотом, знаходилося на теренах теперішньої України і протягом століть відтворювалося картографами, хоча його існування не знайшло підтвердження.

Авторка роману задається питанням про зникнення цілих світів культури на кшталт єврейського світу в Україні до голокосту чи культурного українського життя до винищення української інтелігенції в 1920-ті та 1930-ті роки.

Переклади

Книга перекладена низкою мов, зокрема німецькою[2] (2022), чеською (2025)[3], румунською (2025)[4]. У 2026 році завдяки програмі Українського інституту книги «Translate Ukraine» мають вийти публікації французькою, іспанською, литовською та азербайджанською мовами[5].

Нагороди

Книга стала лауреатом книжкової премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» 2023 року[6].

Софія Андрухович та перекладачі її книги німецькою мовою Александер Кратохвіль і Марія Вайсенбек у 2024 році стали лауреатами Міжнародної премії імені Германа Гессе. У Німеччині книга виходила у трьох частинах: Die Geschichte von Romana («Історія Романи»), Die Geschichte von Uljana («Історія Уляни») і Die Geschichte der Sofia («Історія Софії»). Премію надано за перші дві з них, оскільки третя на момент нагородження ще не вийшла друком[7].

Шведський переклад «Амадоки» авторства Нільса Хокансона отримав Міжнародну літературну премію Стокгольма 2025 року[8][9].

Театральні адаптації

Французький режисер Жуль Одрі (фр. Jules Audry) на основі першої частини роману створив спектакль, запланований як франко-український диптих. Французьку версію показано влітку 2026 року в Національному народному театрі у Віллербанні. Показ української заплановано на грудень 2026 року в київському Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка[10][11].

Цитати

«Духовно розвинені особи мають особливу слабкість перед тим, що вважають жахливими гріхами смертних. Що страшніші гріхи, то невідпорніша привабливість грішників».

«Я, виявляється, виникаю з пам'яти, а не з заплідненої яйцеклітини».

Примітки

  1. ↑ Семків, Ростислав (2023). Гряде метамодернізм?. Пригоди української літератури. Київ: Темпора. с. 675. ISBN 978-617-569-634-7.
  2. ↑ В Австрії видають три томи «Амадоки» Софії Андрухович. Читомо (укр.). 10 липня 2022. Процитовано 7 квітня 2026.
  3. ↑ Які нові переклади української літератури вийшли в Чехії та Італії (укр.). 18 грудня 2025. Процитовано 7 квітня 2026.
  4. ↑ Читомо (3 листопада 2025). «Амадоку» Софії Андрухович видали в Румунії (укр.). Процитовано 7 квітня 2026.
  5. ↑ Читомо (6 квітня 2026). За програмою Translate Ukraine у 2026-му перекладуть сотню книжок (укр.). Процитовано 7 квітня 2026.
  6. ↑ Книжковою премією «Зустріч-2023» відзначений роман «Амадока» Софії Андрухович // Українсько-єврейська зустріч. — . — Дата звернення: 18 вересня 2023.
  7. ↑ Софія Андрухович разом з перекладачами отримає премію імені Германа Гессе за німецьке видання "Амадоки". Суспільне Культура. 16 травня 2024. Процитовано 17 травня 2024.
  8. ↑ Sofia Andruchovytj (Ukraina) och Nils Håkanson. kulturhusetstadsteatern.se (швед.). Процитовано 28 жовтня 2025.
  9. ↑ Коваленко, Анна. Шведський переклад "Амадоки" Софії Андрухович отримав Міжнародну літературну премію Стокгольма. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 28 жовтня 2025.
  10. ↑ У Франції представили виставу за мотивами «Амадоки». Читомо (укр.). 12 липня 2026. Процитовано 11 вересня 2026.
  11. ↑ У Києві представлять відеоверсію вистави французького режисера за романом Софії Андрухович. Читомо (укр.). 11 вересня 2026. Процитовано 11 вересня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).