Алі II ібн Умар

Алі II ібн Умар
араб. علي بن عمر بن إدريس بن إدريس[1]
Народився	830-ті
Помер	883
Діяльність	політик
Титул	емір
Посада	султан
Конфесія	іслам
Рід	Ідрісиди
Батько	Umar ibn Idrisd

Алі II ібн Умар (араб. علي بن عمر; д/н–883) — 7-й імам і султан держави Ідрісидів у Магрибі в 874—883 роках.

Умар — син намісника Ер-Рифа і Танжера та доньки імама Мухаммада I. У 835 році після смерті батька його дід імам і султан Мухаммад I затвердив за Алі батьківські володіння.

У 864 році при сходженні на трон його зятя і онучатого небожа Ях'ї II отримав підтвердження на свої володіння. 874 року внаслідок повстання султана було повалено. Донька Алі ібн Умара і удова Ях'ї II закликала батька на допомогу проти повсталих на чолі із Абд ар-Рахманом. Алі ібн Умар зайняв Фес, де придушив заколот. Невдовзі був оголошений новим імамом і султаном.

У 880 році проти нього повстали бербери регіону Мадюна (на південь від Фесу) на чолі з андалузцем-хариджитом Абд ар-Разаком. Війська імама до 883 року зазнали в декількох битвах поразок, внаслідок чого Алі II втік до берберського племені авраба (захід держави), де невдовзі помер або загинув за невідомих обставин. Абд ар-Разак захопив правобережну частину Фесу (Аль-Андалузійя). Водночас лівобережна частина (Аль-Кайруанійя) не визнала влади хариджитів, запросивши іншого Ідрісида — Ях'ю ібн Аль-Касема, який невдовзі переміг Абд ар-Разака, зайнявши трон.

• Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Ptayot, Paris, 1994
• Eustache, D. (1998). «Idrisids». In: Lewis, B.; Ménage, V. L.; Pellat, Ch.; Schacht, J. The Encyclopaedia of Islam — Vol. III — H-Iram. Leida: Brill

1. ↑ الزركلي خ. ا. الأعلام: قاموس تراجم لأشهر الرجال والنساء من العرب والمستعربين والمستشرقين — 15 — بيروت: دار العلم للملايين, 2002. — Т. 4. — С. 314.