Аліварді-хан
| Аліварді-хан Мірза Мухаммад Алі | |
|---|---|
4-й Наваб Бенгалії | |
| Попередник: | Сарфараз-хан |
| Наступник: | Сірадж-уд-Даула |
| Народження: | 10 травня 1671 Деканські султанати |
| Смерть: | 9 квітня 1756 (84 роки) Муршідабад, Імперія Великих Моголів |
| Причина смерті: | набряк |
| Поховання: | Khushbaghd |
| Релігія: | Іслам |
| Рід: | Афшариди |
| Батько: | Шах Кулі-хан Мірза Мухаммад Мадані |
| Діти: | Ghaseti Begumd і Amina Begumd |
| | |
Аліварді-хан (10 травня 1671 — 9 квітня 1756) — наваб Бенгалії, Біхару й Орісси у 1740—1756 роках.
Життєпис
Батько майбутнього наваба служив у Мухаммада Азам Шаха, який також найняв і його синів. Утім після смерті імператора родина сильно збідніла. Мухаммаду Алі вдалось влаштуватись на службу до субадара Орісси, Шуджі-уд-Діна. Коли останній зайняв пост наваба, кар'єрні можливості молодого Мухаммада Алі значно виросли. 1728 року він отримав пост фаудждара (місцевого правителя) Раджмахала, а також ім'я Аліварді-хана. 1733 був призначений на посаду назіма Біхару.
На той час наваб Сарфараз-хан самоусунувся від державних справ, що призвело до посилення впливу Аліварді-хана, а згодом — до поразки Сарфараз-хана у збройному конфлікті і вступу Аліварді-хана на посту наваба Бенгалії й Біхару. 1741 року він узяв під свій контроль і Оріссу.
Період його правління був досить войовничим. Упродовж 16 років володарювання він переймався передусім військовими питаннями. Окрім того, він придушив повстання афганців, які намагались захопити Біхар. Разом з тим, наприкінці свого правління Аліварді-хан розпочав переоблаштування й відновлення своїх володінь.
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
